Текст написано 23 травня 2019 року.
Прагнення Зеленського проводити референдуми “щоб політика відповідала бажанням людей” зрозуміле.
Нормальні обрані політики знають бажання людей – адже їх тому й обрали, що вони декларували якісь погляди. Отримання політиком мандату від виборця і є виявленням бажання виборця – виборець бажає втілювати те, що даний політик представляє, і тому за нього голосує.
А на що отримав мандат Зеленський? Закінчувати епоху бідності та епоху жадібності? Ніхто не знає і він не знає – отже, треба проводити референдуми.
Але є одне але. Стосовно політики щодо Росії Зеленський необачно доступив визначеність у своїй офіційній програмі.
У його програмі написано, що він ставить питання “змусити агресора відшкодувати завдані збитки”.
Мільйони виборців, віддавши за Зеленського свій голос, очікували від нього виконання програми. Зеленський пообіцяв змушувати Росію відшкодувати збитки. завдані окупацією Криму та частини Луганської та Донецької областей – і отримав від виборців мандат на це. Саме на це.
Зрозуміло, що питання “замирення” з Росією – отже, реінтеграції окупованих територій – прямо пов’язано з питання відшкодуванням збитків. Якщо зараз контроль над ОРДІЛО здійснює Росія, то порядок і розмір відшкодування повинен бути визначений до того, як вона передасть цей контроль Україні. Масштаби руйнувань і втрат повинен бути зафіксовані до того, як Україна отримає контроль – інакше Росія завжди зможе сказати “а це не ми зруйнували, це ви вкрали коли повернулися”. Тому спочатку комісія з представників Росії, України та, очевидно, інших країн (в програмі Зеленського йдеться про те, що відшкодування має залучати учасників Будапештського меморандуму) повинна повністю інвентаризувати території ОРДІЛО, оцінити розміри збитків, домовитися про способи обчислення та розміри компенсацій.
Тільки після цього реінтеграція ОРДІЛО – отже, й “замирення” з Росією – стане можливою без порушення програмних обіцянок Зеленського, під які він отримав мандат – тобто з отриманням від Росії відшкодувань.
І тільки після цього можна думати про проведення референдуму стосовно будь-яких аспектів реінтеграції та “замирення” з Росією. Найочевиднішим питанням для референдуму буде, зрозуміло, питання про те, як рахувати збитки. Наприклад, чи погоджуються громадяни на такий або на сякий підхід для обрахунку збитків. Або на такий або на сякий розмір відшкодування, визначений у такий або сякий спосіб, та такий або сякий порядок виплат (графік виплат, форма виплат тощо).
Маючи погоджений народом механізм відшкодування виплат, Зеленський зможе проводити переговори з Росією про мир, не порушуючи отриманого на виборах мандату. Проведення ж таких переговорів з Росією – або референдумів про них, відмінних від референдумів про відшкодування збитків – без чітко визначеного порядку визначення збитків та їх компенсації буде означати відмову Зеленського від своїх програмних обіцянок та зраду виборців, які обрали його, очікуючи виконання цих обіцянок.
