Актом символічного залякування можна вважати 10 травня 1933 року – студенти університетських міст, включаючи Берлін, Бонн і Мюнхен спалили понад 25 тис. томів «ненімецьких» книг, що стало початком епохи державної цензури і контролю над культурою. Підготовлений сценарій акцій також включав виступи високопоставлених функціонерів нацистської партії, ректорів і професорів університетів, студентських лідерів ця подія вважається однією з цеглин, у фундаменті утворення ІІІ Рейху фашистської Німеччини. Ця подія є кульмінацією кампанії – «очищення вогнем» від «ненімецького духу» , яка проводилася владою нацистської Німеччини по демонстративному спаленню книг, які не відповідають ідеології націонал-соціалізму.
Найважливішим елементом будь якої політичної боротьби вважається пропагандистська робота та тероризм. Тероризм- це новий інструмент політичної маніпуляції. Залякування кривавими акціями стало поширеним засобом політичної боротьби між злочинними угрупованнями, незаконними збройними формуваннями і навіть між політичними партіями та державами. Отже тероризм – це форма політичного насилля, спрямована на здійснення політичних цілей шляхом примусу державних органів, міжнародних та національних організацій, державних і громадських діячів.
На жаль українсько-російска війна за шість років не визначена в Україні у правовому полі. Також інструменти впливу РФ на Україну «ДНР», «ЛНР» не визнані терористичними організаціями. Визнання «ДНР», «ЛНР» терористичними організаціями в національному правовому полі, підтвердження статусу територіальних громад, як потерпілих внаслідок агресії РФ, найманців і терористів, які діють за підтримки та фінансування з боку РФ, є важливим кроком для відновлення справедливості, відшкодування збитків, завданої членам територіальних громад України як співвласникам комунального майна.
Публічне заперечення злочинного характеру діяльності незаконних організацій, створених на території окремих районів Донецької та Луганської областей, зійшло з часом внівець. Пропагандистська машина РФ працює на окупованому Донбасі повільно, але вірно перетворюючи співгромадян хто там живе в тих, хто відчуває себе вже не українцями і навіть не росіянами, а “громадянами” так званих “ЛДН / ДНР”. Відночас ватажки маріонеткових утворень час не гають марно, попередньо узгодили в Москві та опублікували на «законній підставі» «РЕСПУБЛИКАНСКИЙ СПИСОК ЭКСТРЕМИСТСКИХ МАТЕРИАЛОВ».
У список потрапили:
- Нас Україна зове. Патріотичні пісні для школярів / Упорядкування, анотації, редакції мелодій Ст. Стельмащук. – Львів: Світ дитини, 2009;
- «Лизанчук В. Завжди пам’ятай: Ти – Українець! – Львів: вид-во «За вільну Україну», 1996;
- «Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України? – Львів: Світ, 1994;
- Терещук П. (Олександр Матла). Історичні нотатки – Торонто: Гомін України, 1985;
- Буклет Централизованной религиозной организации «Центральное духовное управление мусульман – Донбасский муфтият» под названием «Пророки»;
- Донцов Дм. Де шукати наших історичних традицій. Дух нашої давнини. – К. МАУП, 2005 тощо.
До статті додається весь повний список забороненої літератури у маріонеткових утвореннях «ДНР» та «ЛНР». Список тут – AddendemLDNR
В Україні, ця подія заборони української літератури у «ДНР» та «ЛНР» пройшла взагалі не помітною. Це велика помилка уряду в національній політиці, від цього інтенсивне зростання суспільної небезпеки та розширення видів суб’єктів тероризму, яке відбувається за багатьма напрямками.
Також варто зазначити про те, що визнання українських книг і брошур екстремістськими має під собою не просто ілюзію «правової оцінки» і формування стійкого світогляду жителів тимчасово окупованих теріторій України, а й зміцнення фундаменту майданчика для подальшої російської пропаганди щодо руйнування української державності. Відсутність чіткої і публічної політики в цьому питанні дає Кремлю свободу дій по розвалу України.
ЛЮДМИЛА ПУХОВА
