Чому сталося так, що в СРСР 8 березня просувалося (і успішно просунулося – так, що досі все на місці) як свято “чоловіки вітають жінок з тим що ті жінки”, попри явну абсурдність такої ідеї.
Бо це відповідає внутрішній логіці радянського ладу.
Яйцем з голкою чахлика невмирущого-смертю совка була freedom of association. Для тоталітарного радянського режиму була життєво важливо, щоб люди не збиралися вільно в гуртки за інтересами, будь-якими. Коли люди починають поєднувати зусилля задля чогось, що їм здається потрібним, без контролю з боку держави, тоталітарна держава розсипається. Зусилля мають поєднуватися тільки за вказівкою держави та під її контролем, інакше люди починають формулювати та досягати цікаві їм, а не державі, інтереси – і тоталітаризму смерть.
Оскільки можливості жінок та чоловіків у СРСР не були рівними (досі живе “ти же дєвочка”, тому роби те і не роби це, як хлопчики), оригінальні восьмеберезневі ідеї боротьби за зрівняння у правах та можливостях жінок з чоловіками були для СРСР в принципі актуальними. Оскільки держава можливості реально те урівнювати в протрухлому патріархальному суспільстві не бачила і не хотіла шукати, то пропагування оригінальних восьмеберезневих ідей означало провокування руху за права жінок в СРСР знизу – через утворення відповідних гуртків, восьмеберезневих груп (подібним гельсінським групам – за інші права) тощо.
Отже, оригінальні ідеї авторів ВосьмеБерезня становили для СРСР загрозу провокування неконтрольованого державою руху за права та інтереси – навіть якщо ці інтереси на перший погляд безвинні для радянщини (ще й походять від шанованих в СРСР борцинь за права трудящих), реально вони, як зрушувані знизу, становили для тоталітарного суспільства, де все має контролюватися державою, екзистенційну загрозу.
Тому для запобігання виникненню в радянських людей дурних думок і купірування цих загроз радянські ідеологи зсунули акцент і зробили безглуздий – а тому безпечний – день святкування відмінності статевих ознак: ніякі гуртки за інтересами за такою ознакою створитися не можуть.
Отже, традиційне святкування ВосьмогоБерезня є просто успадкованим наслідком компостування мізків радянськими ідеологами: ніякого практичного сенсу в цій смішній ідеї вже давно нема (нема тоталітарної держави, є freedom of association), але компостер працював ефективно, тому ми святкуємо далі.
