Провали… обвали…

На Хрещатику таки добряче провалився асфальт: http://www.unian.ua/news/514135-na-hreschatiku-provalivsya-asfalt-foto.html

І навіть ледве не пішов під землю біотуалет: http://ukr.lb.ua/news/2012/07/11/160338_kreshchatike_tualet_provalilsya_pod.html

А також провалився асфальт біля входу в метро “Оболонь” та Міста Мрії (чи-то сну, як кому подобається) – Дрімтауну: http://www.unian.ua/news/514204-bilya-metro-na-oboloni-provalivsya-asfalt.html

Не хотів би зловтішатись (нема чому), але пригадав ну дуже старий анекдот.
Піп питає студента: “Якщо Ви впадете з шостого поверху і не розіб”єтесь, хіба це не чудо?”.
“Випадок, батюшка!”.
“А якщо знову?”.
“Збіг…”.
“Ну а якщо втретє – хіба це не чудо?!”.
“А це вже, батюшка, звичка!”.

Схоже ми вже почали звикати до таких “чудес”. Там асфальти провалюються, там – будинки. І все було би прикольно, якби не страждали або й не гинули люди.
Люди, які потім ідуть на вибори та за пакети гречки вибирають до влади пацанів, “професійний” досвід яких включає тільки рекет на базарах, купівлю дипломів та торгівлю різними дозволами…