«Чи мають соціальні медіа вплив на владу?» 7 відкрита дискусія Майдан Reload

У вівторок, 19 березня, в нас відбулася вже сьома відкрита дискусія в інноваційному форматі Майдан Reload (Перезавантаження).  Попереднє опитування на сторінці події в фейсбуці дало такий результат

Чи мають соціальні медіа вплив на владу?

Так 73%, Ні  27%.

На те ж питання на сторінці Майдану в фейсбуці відповіді розділилися порівну. А ось що казали експерти під час виступів в прямому ефірі.

1. Олександр Славський, юрист, блогер, організатор баркемпів, Одеса.

Основні тези доповіді: Розповідь про засудження осіб за висловлювання в інтернеті. Після апеляції рішення було відмінено з посиланням на право кожного негативно оцінювати публичну діяльність органів державної влади та будь-кого. Більш того, суд звернув увагу, що приналежність сайту певним особам доведена неналежним чином, оскільки доказом був тільки скріншот з так званого who is´а. Крім того, неналежним чином доведена приналежність дописів в інтернеті обвинувачуваним. Суд відмовив повністю. Перша судова справа за висловлювання в інтернеті (а вона вже не єдина) була відвойована.

Питання:

Елена Зеленіна, журналіст, газета “Время”, Харків: Як часто суди виносять покарання за висловлювання в інтернеті?

Відповідь:  «За практикою европейського суду і медіа законодавству оціночні судження спростувати не можна. Потрібно чітко розділяти недостовірну інформацію і оціночні судження. Оцінювати будь-яку людину має право кожен. Недостовірна інформація це зовсім інше. Всі справи по відношенню до журналістів зараз знаходяться під пильним контролем журналістів, декількох правоохоронних організацій та двох союзів медіа юристів. Тому, таких рішень дуже мало. Навіть якщо перша інстанція таке рішення виносить, воно оскаржується, аж до Європейського суду. Тому, актуальних таких рішень зараз немає».

Дмитро Овсянкін, журналіст, Харків: Факти, які ви привели з приводу позовів до сайтів, неофіційних медіа ресурсів, чи передбачається певна об´єднана дія з метою вплинути на органи судової влади, відносно прийняття до розгляду першою інстатцією позовів до соціальних медіа.

Відповідь: «Так, я співпрацюю з інститутом розвитку регіональної преси (ІРРП) і вони постійно проводять семінари для судей, вебінари, друкують роз´яснення і надсилають їх суддям і т. і. На жаль, судова система, особливо на першому нижчому рівні, у сільських районах настільки залежна від органів місцевого самоврядування, чиновників, що часто судді нехтують цими роз´ясненнями. Можливо, в результаті діяльності ІРРП та моєї, нещодавно один з членів вищої ради юстиції сказав, що українські суди надто часто посилаються на рішення европейського суда. Він чомусь вважає це негативною практикою, хоча це цілком логічно, тому що там право застосовується нормально, а не так, як у нас. Ніякої консолідованої дії ми зробити не можемо».    

IMG_03342. Елена Бугло, заступник начальника управління внутрішної політики Харківської ОДА.

Основні тези доповіді: «Закон фізики стверджує, що дія завжди дорівнює протидії. Тому, мені б хотілося замінити акцент беседи з «Чи мають соціальні медіа вплив на владу?» на «Соціальні медіа для органів влади – нові загрози або нові можливості». Ми маємо розуміти, що будь-яка дія народжує протидію, рівну цій дії».

Що таке соціальні медіа для влади? Незвично, незрозуміло, важко, ризиковано, неприємно. Владі треба бути обережній в розповсюджені особистої інформації.

Тези презентації:

  1. Змінювати уявлення про органи влади необхідно.
  2. Соцмедіа змушують органи влади змінюватись.
  3. Нові комунікації не зможуть замінити живе спілкування.
  4. Щоб подолати стереотипи сприйняття потрібно багато зусиль.
  5. Нові медіа та влада – діалог можливий.

Питання з залу: Коли користувачі спілкуються з представниками влади, вони хочуть вирішити якісь свої питання чи проявити свої комплекси, користуючись анонімністю?

Відповідь: Коментарі можуть бути будь-які і треба бути до цього готовим. Але, навіть у такій демократичній країні, як Америка існують певні фільтри.   

Питання з залу: Чи робиться підбір соцресурсів для представників влади, чи радять їм, які соцмедіа варто переглядати для ознайомлення з суспільною думкою?

Відповідь: Представники влади не мають достатньо часу для перегляду тих чи інших соцмедіа. Зараз постала проблема з суспільною думкою у м. Ізюмі і, щоб на неї вплинути і її змінити, використовуються соцмедіа. Але виявилось, що у держслужбовців заблокований доступ до соцмереж з робочих комп´ютерів. Це не зовсім правильно, адже навіть Азаров вже спілкується у фейсбуці.

Питання з залу: Червоною стрічкою у вашому виступі проходить теза «ломка стереотипів». Але стереотипи не виникають на ровному місці, це наслідок поведінки певних осіб. Ви зараз їх хочете ломати примітивним способом. Ви хочете реальне явище прикрити гарною картинкою. Ви сподіваєтесь, це допоможе?

Відповідь:  Ми живемо в такий час, коли в суспільстві склався стереотип, що влада це погано. Це теж живі справжні люди і якщо показати справжню картинку, які вони є, я не думаю, що це погано.

Михайло Чаплига, з Києва
Михайло Чаплига, з Києва

3. Михайло Чаплига, представник Уповноваженого Верховної Ради з Прав Людини, Київ.

Основні тези доповіді: Моніторинг соціальних медіа здійснюють всі органи влади. Проводять його політологи з метою визначення своєї політики по відношенню до роботодавця та правильних порад дій для представників влади, щоб гарно виглядати.

Чи мають соціальні медіа вплив на владу? Мають. Цей вплив відбувається в колі владних представників. Користуватись відкритою інформацією будь-хто має можливість для впливу на певну особу при владі у власних цілях (наприклад, зайняти його посаду).

Чи є сенс писати звернення до того чи іншого чиновника? Так, є сенс. Не тому, що влада одразу на це зреагує, а тому, що зацікавлена особа в тому чи іншому відомстві обов´язково побачить цю скаргу чи зверення і використає її у цій внутрішній боротьбі, яка йде у будь-якій системі влади. Вплив соціальних медіа на владу є.

Уявімо ідеальну картину в якій немає ніяких протиріч в системі влади по її відомствах. В такому разі вплив соціальних медіа на владу буде незначний і навіть не буде в межах похибки. Оскільки влада, як правило, завжди контролює медіаресурс, а соціальні медіа це те, що знаходиться поза межами жорсткого контролю. Влада контролює центральні медіа (телебачення), а вплив соцмедіа незначний, в межіх 1-2%.

Соціальні медіа можуть впливати на владу, при умові, що цього хоче влада. Чому вони можуть цього хотіти? Тому, що позитивний вплив на соціальні медіа того чи іншого відомства звичайно підвищує рейтинг цього відомства у загальній системі державної влади. Державну владу завжди можна представити, як піраміду, кожне відомство хоче довісти, що воно більш близьке до кінцевої точки піраміди, а відтак довести свою необхідність, впливовість, підтримку суспільства. Відтак йому треба на щось спертись. Як аргумент, спертись на підтримку соцмедіа. Досить серйозний аргумент і його багато хто використовує. Відтак, якщо відомство хоче, щоб соцмедіа мало на неї вплив – тоді толк буде. Якщо ні – то навряд чи буде звертати на них увагу.

Чиновник має право мати свою точку зору і її відкрито висловлювати. Права всіх людей рівні, в тому числі і держслужбовців.

IMG_03654.  Сергій Биков, Експерт у галузі взаємодії з органами державної влади, директор Ukraine Government Relations Consulting, першої української компанії з взаємодії з органами державної влади,  Київ.

Основні тези доповіді: Якщо брати соціальні медіа, як певну інституцію, то важко відчути її сьогоднішній вплив на органи державної влади. Це скоріше аналог совєцької кухні. Фейсбук групи це та сама зона комфорта і реально на діалог з владою напряму не виходить. Перші особи не ведуть особисто свої сторінки, за виключенням декого з опозиції. Вести блоги у державний чиновників не виходить. Взаємодія зараз скоріше йде з опозицією, тому що вона за своєю природою відкрита до запитів суспільства, бо їй треба перемагати на наступних виборах і доносити запроси суспільства.  Україна ще не демократичне суспільство, відкритого діалогу громадян з владою немає. Зараз іде розвиток громадянського суспільства в Україні, в що вносить великий вклад наш уряд. Тому, лобіювання через соцмережі неактуальне, набагато актуальніше проводити масові заходи, пікети, аж до штурмів, щоб влада це побачила і щоб ці події були освітлені у центральних ЗМІ. 

IMG_03605. Олексій Романов, блогер, керуючий партнер юридичної фірми, голова харківського представництва ВГО “Ефективний власник”, Харків.

Основні тези доповіді:

Влада не зобов´язана спілкуватись з громадянами в електронному вигляді, в законі цього немає. Якщо влада веде діалог у соціальних медіа – треба цей діалог підтримувати, вести його чемно і толерантно. На негатив чиновники закриваються. Тоді доведеться писати офіційні запити на папері і чекати встановлені законом 30 днів.

Реальний вплив на владу можливий тільки за допомогою паперових звернень. Вчиться писати такі офіційні запити та заяви та добивайтесь офіційних відповідей. а якщо вам не відповіли, відповіли неповно або зовсім не те, що питали, – обов’язково притягайте винних чиновників до відповідальності – адміністративної та кримінальної.

Чому така ситуація склалася? Чому наше законодавство настільки недолуге, що спілкування за допомогою соціальних медіа не передбачене законодавством? Тому що відсутній суспільний запит на це. Законодавство ніхто не змінює тому, що цього ніхто не вимагає. Блогери мають об´єднатись, вести діалог з владою та у цьому діалозі викласти свої вимоги.

Постає проблема налагодження ефективної комунікації. Правила ефективних комунікацій з чиновниками прості, встановлені законами «Про звернення громадян», «Про інформацію» та «Про публічну інформацію». Треба дотриматись визначеної законом форми запиту, писати повно, стисло та по суті. Такі ж правила доречні й у віртуальному діалозі.

А головне – потрібно постійно вимагати від депутатів та чиновників реальних речей – узаконення електронного документообігу, коли будь-який громадянин може звернутись до влади з будь-якого питання в електронному вигляді, простих алгоритмів управління спільним майном громадян та спілкування влади з громадянами.

Коментарій з фейсбуку:
Liudmila Yamschikova  у законі Про доступ до публічної інформації прямо передбачено отримання інформації в електронному вигляді. Не паперовому!

6. Людмила Ямщикова, ініціатор проекту “Інформаційний простір Херсонщини”, координатор діалогової групи, ГО ІЦ “Майдан Моніторинг”, Херсон.

http://www.youtube.com/watch?v=syMkq11SWiY

Основні тези доповіді: Розповідь про справу по захисту парку, в якій переломний момент на користь захисників відбувся після збору всієї інформації в електронному вигляді в соцмережі. З´ясувалося, що у 4 відповідях на запити з владних структур даній земельній ділянці надавався різний статус. Оприлюднення цієї взаємозаперечуючої інформації, скоріш за все, посприяло можливості зберегти парк від забудовників. Координувались дії захисників також в соцмережі.

Крім того, оприлюднення критичної інформації в соцмедіа, можливо, сприяло тому, що місцева влада реагувала на критику і впроваджувала позитивні зміни. Чи це так насправді, наразі, не відомо. Можливо, відбувався певний збіг.

7. Олекса Ярославцев, інформаційна агенція “Поряд з вами”, журналіст, правозахисник, Одеса.

Основні тези доповіді: Вплив є різний. Щоденний вплив – моніторинг. Моніторинг сайтів урядовими структурами відбувається давно. Чим гучніша хвиля в інтернеті – тим швидше буде відгук у владі.

Друге, ми визначили його як “опозиційний вплив”. Це миттєве поширення інформації про зловживання чиновників, захоплення землі, забудову історичних місць, руйнування пам’ятників, підготовку політичних акцій тощо.

Сьогодні вже можна бути впевненими, що майже кожна суспільно-важлива новина, яка вкинута в мережу звичайним користувачем і не є фейком, швидко потрапить у стрічку провідних українських інтернет ЗМІ, а далі, з величезним шансом – і на шпальти газет, і на телебачення.

Також, зараз доволі багато представників влади мають власні акаунти в мережі – і через них, через помічників або особисто, і надходить інформація до владних кабінетів, потрапляє на засідання рад, колегій тощо.

Як найбільш вагомий приклад – це присутність народних депутатів у мережі Фейсбук. Це робить можливим дуже швидку реакцію – особистий контроль та оформлення депутатських звернень до прокуратури щодо нападів на журналістів під час їхньої професійної діяльності.

Але, якщо інтернет-видання намагаєтеся вийти на якийсь більш-менш впливовий рівень – за кількістю читачів, активністю журналістів в офлайні, треба розуміти, що доволі швидко це видання може потрапити до кола інтересів владоохоронців. Як найбільш лагідний варіант – це пропозиція надавати безкоштовно фото- та відеоматеріали.

Підготувала аналіз Наталя Ляшенко

Повний запис ефіру

DSC_0348
Модератор і інженер за роботою.

Фото Ольги Літінської та Альони Соколінської

Über Nataliya Zubar 2360 Artikel
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair