Сергій Мєдвєдєв: А що далі?

З чого все починалося.
Майже шість років Україна готувалася до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Але задля підписання цієї угоди Україна, як держава, яка позиціонує себе як демократична та правова Держава, мала би виконати чималий перелік певних дій, а саме: врегулювати виборче законодавства, здійснити судову реформу, прийняти сучасний кримінально-процесуальний кодекс задля унеможливлення порушення прав людини, змінення закону “Про прокуратуру” вирішення питання щодо політично вмотивованого засудження Ю. Тимошенко …

Начебто, все йшло нормально, але чи бажала влада підписання Угоди “Про асоціацію”? Я впевнений що НІ, бо ніхто не хоче мати, ані позбавлену існуючими повноваженнями прокуратуру, ані чесного, демократичного виборчого законодавства. Чи бажала цього опозиція – не знаю.

Янукович та сопартійці мали наметі, зірвати підписання угоди, але руками Євросоюзу. Вони створювали ілюзію вирішення усіх цих питань, а особливо питання щодо Тимошенко. Саме не вирішення питання стосовно Тимошенко влада вважала ключовим, через не вирішення якого Євросоюз відмовить Україні в підписанні асоціації. Саме тому впродовж більш ніж два місяця влада нічого не пропонувала для розв’язання ситуації з визволенням Тимошенко.
Про це свідчить і непідготовленість, з боку уряду України, економічного блоку питань щодо розміру необхідної Україні чи то компенсації, чи то допомоги.

Але у Євросоюзі ймовірно це прорахували, та вирішили підписати угоду й невиконаним “домашнім завданням”. І ось тут почалася паніка у владі. З’явилися 16 мільярдів, які Євросоюз не бажає надати Україні і тому угода не підписуватиметься. Але через пару днів, з’являється заява урядовців про теще це лише орієнтовна сума, а насправді Україні бракує 5 – 7 мільярдів, максимум 10.

Чому вийшли на майдан студенти та громадяни

Після не підписання Януковичем у Вільнюсі угоди про асоціацію, були зруйновані усі сподівання народу на справжнє, не відразу, але покращення, а саме: що почнуть працювати Закони; що суди стануть менш ангажованими; змініться ставлення міліції, прокуратури та інших чиновників до пересічних громадян. Саме тому й виник новий Майдан, на якому присутні громадяни та студенти показали свою незгоду
1 грудня 2013 року

В цей день Кияни вийшли вже з інших підстав і з іншою метою. Усіх громадян України обурив силовий, із застосуванням резинових кийків, розгін та жорстоке побиття невеличкої кількості студентів, які не проявляли ніякої агресії, а навпаки були оточені, задля унеможливлення з їх боку можливості втекти. І немає значення чи усі на майдані були студентами, чи то були зрілими людьми. Слід також нагадати, що Громадяни України виходили самі, без політиків ані від опозиції, ані від влади.

Саме з цього моменту змінилися гасла Майдану. Всі громадяни України вже втомилися від корумпованої міліції, яка як і інші органи державної влади ставиться як до стада бидла. Влада не зробила висновків з Врадіївки, а скільки подібних врадійовок по Україні. Дійсно, ґвалтують та намагаються вбити не кожного разу, але по декілька разів на день в кожному районному відділку міліції відбувається побиття громадян України, чи то з метою вибити зізнання у злочині, чи то вибити хабара, чи то задля віджиму частки або усього бізнесу.

Згадали люди і про чиновницький – бюрократичний – корумпований апарат.
Ось чому змінилися як причини, так і лозунги Майдану.

Опозиція не організовувала Майдан, але мабуть вирішила за його рахунок вирішити свої інтереси, і саме тому очолила його. Бунду геть, уряд у відставку, нові вибори Верховної Ради та Президента – горні заклики, але де пропозиції? Як подолати тотальну корупцію? Що робити з необ’єктивними, корумпованими, заангажованими та упередженими суддями, яких, думаю, понад 90%? Що робити з прокуратурою та МВС взагалі і їх керівництвом зокрема? Як зменшити тиск на бізнес та що необхідно для його виходу з тіні? Чи буде люстрація запропонована новими лідерами О. Тягнибоком та В. Клічком? …

Круглий стіл.

Чи не стане цей круглий стіл площадкою для домовленостей між колишньою та теперішньою владою? А як же бажання та сподівання протестувальники та народ України?

Питання залишаються і їх чимало.

А що далі?

Сергій Мєдвєдєв.

Über Nataliya Zubar 2361 Artikel
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair