Нова політична реальність створена.

Вперше з часів відновлення Незалежності одна п̶а̶р̶т̶і̶я̶ “уявна спільнота” монопольно взяла майже всю повноту влади в Україні. Практично вперше в Україні деконструйоване полотно електроального килиму з відносним, але чітким, поділом Схід-Захід. Відбулося це в першу чергу через масові маніпуляції свідомістю, емоційним та поведінковим станами громадян. Це не магія, не щось надзвичайне. Спрацювала не якась надзвичайна команда фахівців світового рівня, а просто добротна команда маркетологів та технарів із доступом до сучасних технологічних інструментів, відповідними (не космічними) ресурсами та повним карт-бланшем на впровадження власних стратегій та рішень.

Я не буду докладно розбирати саму технологічну частину, за мене це краще зроблять та уже зробили численні експерти та фахівці, такі, як Віктор Бобиренко.

Мене цікавить інше. Вибірково аналізуючи попередні результати парламентських виборів, я бачу деякі клаптики електорального поля, розкидані по всій країні, де ці масові маніпуляції не спрацювали, або спрацювали недостатньо ефективно. Наприклад, як в 175 окрузі, на дільницях 630328-630331 с. Козача Лопань переміг не кандидат від Слуги Народу, і не місцевий феодал Кацуба, а тамтешній селищний голова Задоренко.

З одного боку, це говорить про те, що на конкретних 4х дільницях на мікрорівні маленький князьок зміг побороти як всеукраїнський тренд, так і крупнішого багаторічного царя всєя округу. З іншого боку, тут одразу ж виникає кілька питань:

1. Чому такі випадкі є поодинокими та, на перший погляд, абсолютно несистемними?
2. Як сприймати випадки, коли мікропереможцем виявився НЕ маленький князьок, а хтось інший, хто немає у власному резюме посади місцевого селищного голови, чи голови великого місцевого підприємства?
3. Що такого особливого в цих виняткових випадках?
4. Чи можна узагальнити такі мікроперемоги незвичних та нетрендових кандидатів на деяких територіях та кущах дільниць?

Чому я цим цікавлюся? – Тому що, якщо коректно проаналізувати та відповісти на ці 4 питання, відкинувши якісь радикальні та термоядерні випадки, то можна отримати дуже важливий результат. Результат, який можна, але це не точно (с), масштабувати. Результат, який можна буде, але це не точно (с), класти в основу вироблення політичних стратегій комунікації з виборцями для нормальних кандидатів. Результат, який, імовірно, але це не точно (с), можна буде протиставити технологіям масової маніпуляції співгромадянами та феодальним мафіозним структурам.

Олександр Шевченко, Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”

Über Олександр Шевченко 8 Artikel
Підприємець, член правління ГО "ІЦ "Майдан Моніторинг", фундатор та керівник ГО "Україна SOS"

1 Kommentar

  1. Давайте не будемо самі себе обдурювати.

    Україна отримала те, що хоче її населення.
    А, населення ніц не хоче! Взагалі!

    Ми 30 років билися, боролися, ходили на Майдани, раділи, коли щось виходило і сумували, коли нічого не виходило, а нашим дітям це виявилось нічого не потрібно.
    Їм все одно де жити, і що робити, лиш би гроші хтось платив…

    Може хтось не дуже ще зрозумів, що відбулося. Так, фахівців по всіх міністерствах і агентствах поміняють на 95-й квартал.
    А, що в нас люди гинуть на фронті, то пошлють на перемовини ще 5 різних політичних “трупів” (давно забутих, але, які мають довічно сидіти в буцегарні за свої злочини проти України).

    Ну, а через пару місяців поїдемо до ГУЛАГУ – дріт там ще зберігся, лем сторожові вежі поміняти, бо згнили. :(

    Сорі!

Kommentare sind deaktiviert.