Радянська система намагалась у всіх сферах переконати людину, у тому хто є «свій», а хто – «чужий», хто – «герой», а хто – «ворог». Таким чином, розпочата після 1917 року робота із «забуття» старого та створення нового Донбасу («організоване забуття» – соціологічний термін, що характеризує «втрату пам’яті» населення певної території через агресивну політику колоніста), набирає потужну силу в 30-ті
…тринадцять команд вирушили на кордон з Угорщиною, Румунією, Словаччиною, Молдовою, Росією, Білоруссю та Польщею, щоб написати і зняти репортажі про життя людей на межі України
У Львові традиційно у перший день свят, у неділю, громада вшановує військові поховання на Янівському цвинтарі, а на другий день свят, у понеділок, на Личаківському цвинтарі.
Я хочу вибачитись перед українськими патріотами на окупованих територіях і в Криму за їхню невидимість, за те, що вони ніде не існують. За мовчання, яке транслюється в Європі та Україні з їх приводу
Навіть не віриться, що з героїчного протистояння в Парку Горького, частину якого недолугі харківські політикани вирішили перетворити на квартал «червоних ліхтарів», минуло п’ять років…
Поступово ми завершуємо інформувати про виконання Указу органами місцевого самоврядування, звертаючи наразі увагу лише на “проблемні” регіони. Повідомлення з Дзержинська:
К.Клаузевіц писав, що метою будь-якої війни є мир на умовах, сприятливих для переможців. Воюють за утвердження реальності, яка бачиться учасникам боротьби остаточною. Нинішні події — не виняток.
Донецк, на мой взгляд, слишком увлекся этой идеей собственной исключительности… Искусственность такого мифа не могла долго существовать, не обнаружив своей ущербности. Сегодня мы пожинаем плоды именно этого искривления