Лишень днями голова Івано-Франківської обласної ради, а за сумісництвом лідер обласної організації ВО «Свобода» Олександр Сич віддувався перед журналістами за двох недисциплінованих народних обранців від його політсили: голову Рогатинської райради Юрія Чорного, який занадто часто вдається до «мови жестів» у спілкуванні з колегами- депутатами, та голову села Михальче, Городенківського району Василя Слободяна, який, за словами Олександра Максимовича, «дав себе втягнути у звичайний побутовий конфлікт» з продавщицею одного з івано-франківських салонів мобільного зв’язку, в наслідок чого остання опинилась в ОКЛ з діагнозом «струс головного мозку», а у ВО «Свобода» новий «зальот».
Цього разу «засвітився» «свободівський» депутат Івано-Франківської обласної ради. І не просто депутат, а цілий голова постійної комісії, і не просто комісії, а постійної комісії обласної ради з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, самоврядування, захисту прав людини, законності та правопорядку. Йдеться про інспектора Державного департаменту інтелектуальної власності, а за сумісництвом керівника партійної школи ВО «Свобода», попередника О.Сича на посаді голови обласної організації партії Руслана Зелика, якого, за інформацією, оприлюдненою сьогодні на організованій керівництвом ГО «Поклик Нації» прес-конференції, настільки засліпили особисті амбіції, що він не погребував брутальними образами та погрозами життю на адресу 66-річного пенсіонера і навіть привселюдно побив його на очах своїх же дітей та односельців потерпілого.
Дмитро Палагіцький – ветеран органів внутрішніх справ з 30-річним стажем. Після виходу на пенсію вирішив не сидіти без діла і надалі працювати задля людей. В січні 2009 року він взяв в оренду один з чотирьох ставків на околиці села Острівець Городенківського району, з метою, як зазначалось у договорах оренди, здійснення господарської діяльності з розведення риби. З тих пір багатьом зробив чимало хорошого: допомагав заїжджим рибалкам та мешканцям села. Останні навіть пропонували йому балотуватись до сільської ради, проте відмовився. Мовляв, навіщо йому це на старості років.
Слід зазначити, що орендований паном Дмитром став є плодовитий на рибу, але небезпечний для купання. «По-перше спуск до води дуже крутий, – розповідає пенсіонер, – плити дамби лежать під кутом 45 – 50 градусів, далі – багато слизького намулу та зарості в’язко-колючих водоростей. За останні роки тут трапилось чимало смертей через утоплення, бо ж людям попросту не вдається безпечно вийти з води. Не оминула лиха доля навіть деяких досвідчених плавців. Тому і стоять тут всюди таблички з попередженнями: «Купатися заборонено!» Виділити ж на ставу спеціальне місце для купання заборонили співробітники МНС, які зауважило, що для цього озеро потребує відповідного переобладнання. От на це озеро, а точніше на його найбільш гибле місце – на злив принесла лиха в липні минулого року невідому чоловікові жінку з хлопчиком років п’яти. Дмитро Миколайович виявився поруч і тут же вказав жінці на попереджувальні таблички, наголосивши, що купатись тут дуже небезпечно, а тому і заборонено. У відповідь на це наступного разу жінка прийшла з чоловіком, який представившись… полковником СБУ заходився кричати на пенсіонера, нецензурно його обзивати і погрожувати його життю, стверджуючи: «я тебе спалю або розберу на запчастини», а потім з силою вдарив по капоту автомобіля Д.Палагіцького, залишивши по собі вм’ятину. Все це відбувалось на очах голови Острівецької сільради, який прибув на місце за викликом Д.Палагіцького в якості свідка конфлікту.
Вдруге з Р.Зеликом (до речі, прізвище свого кривдника М.Палагіцький дізнався вже від правоохоронців, коли перший раз звернувся до міліції з приводу завданих йому образ та погроз) пенсіонер-орендар зіштовхнувся вже рівно через рік, коли 9 липня 2011 року, інспектор Департаменту інтелектуальної власності і вже обласний депутат, проте аж ніяк, як виявилось, не полковник СБУ, прийшов на став разом з дружиною, дітьми, а також друзями дітей і попросту прогнав діда з місця провадження господарської діяльності. Не довго думаючи, той подався до села викликати наряд міліції. Повернувшись, отримав чергову порцію образ і удар тростиною по голові.
За всіма випадками потерпілий звертався з відповідними заявами до Городенківського райвідділу внутрішніх справ, проте в обох випадках жодного складу злочину міліціонери не знайшли, мотивуючи це тим фактом, що Р.Зелик «не мав мети заподіяти шкоди життю і здоров’ю» потерпілого, а конфлікти не мали тривалого характеру і «не призвели до грубого порушення громадського порядку». Більше того, як стверджує Дмитро Миколайович, після першого випадку до нього особисто телефонував заступник начальника Городенківського РВ УМВС Михайло Липчук і просив забрати заяву, оскільки йдеться про дуже високопоставленого чиновника.
Не допомогла чоловікові і районна прокуратура, куди чоловік звернувся з приводу бездіяльності міліції ще на початку серпня, проте жодної відповіді ще й досі не отримав.
А вже 11 серпня чоловіка спіткала страшна звістка: невідомі зловмисники спалили належне йому робоче приміщення на орендованому ставі та поминальні вінки на родинному склепі його батьків.
Стверджувати, що обидва підпали слід пов’язувати з погрозами з боку Р.Зелика, пан Палагіцький не може, бо ж виявити це – справа слідства (хоча міліціонери навіть не провели огляд місця підпалу на кладовищі, а оглядати місце підпалу на ставу приїхали навіть без елементарних засобів освітлення). Втім, ворогів у Дмитра Миколайовича в селі немає, бо ж будучи острівчанином за народженням, колишнім керівником місцевої селянської спілки і просто відомою в селі людиною, давно вже заслужив повагу односельців, а от підкріплені фізично погрози від «лже-полковника СБУ» звучали досить переконливо.
Наразі пенсіонер всерйоз боїться за своє життя, проте наміру відступати не має. «Я буду звертатись і у вищі органи, – зазначає, – і в Генеральну прокуратуру, але залишити це просто так я не хочу».
Прес-служба БФ” Підтримки Українських ініціатив”