300 активістів започаткували Всеукраїнський комітет захисту української мови – VIDIA

300 громадських діячів створили Всеукраїнський комітет для захисту української мови. Про це повідомив народний депутат, один з ініціаторів цього громадського руху Олесь Доній.

“Ми створили комітет не проти російської мови чи мови нацменшин, ми не виступаємо проти жодної іншої мови, ми виступаємо проти русифікації, проти деукраїнізації України. Ми виступаємо на захист усіх мов, які потребують державної і громадської підтримки, а тому звертаємося до народу України створити осередки комітету в кожному регіоні України, в кожному місті, селі”, – сказав О.Доній на прес-конференції в УНІАН.

Як повідомляв Медіа-портал VIDIA, громадські діячі та політики виступили з ініціативою створення Всеукраїнського комітету на захист української мови. До першої п’ятірки увійшли депутати від НУНС Олесь Доній та Юрій Стець, письменник Василь Шкляр, співачка Ніна Матвієнко та генеральний директор телеканалу «ТВі» Микола Княжицький.

Уже сформовано “список 300”, до якого увійшли найзнаковіші особистості, серед яких, зокрема, колишні політв’язні, письменники й видавці, журналісти й телеведучі, режисери й актори. “Цей список перших трьохсот, ми сподіваємося, що він буде багатотисячним”, – сказав письменник Василь Шкляр на прес-конференції.

Так, до комітету увійшли Левко Лук’яненко, Мирослав Маринович, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк, Мустафа Найем, Вахтанг Кіпіані, Юрій Макаров, Місько Барбара, Марія Бурмака, Вячеслав Брюховецький, Володимир Вятрович, Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Брати Капранови та інші.

До комітету також увійшли представники із різних областей та міст України, а також представники із інших країн: Чехія, Франція, Росія, США, Німеччина, Канада.

Повний список активістів оприлюднено на сторінці організації у соцмережі.

Як вважає депутат Доній, створення Всеукраїнського комітету на захист української мови може привести до започаткування руху на зразок польського “Солідарність”.

Як повідомляє видання “Тиждень“, комітет зараз виходить із 2 ініціативами з захисту української мови.

Перша з них полягає в організації безкоштовних курсів української мови, а друга – “Український народний університет” – у поширенні й популяризації української культури.

Зокрема, письменник і член комітету Василь Шкляр на прес-конференції виступив з ініціативою економічних санкцій проти бізнесменів і політиків, діяльність яких загрожує українській мові. Він запропонував бойкотувати й не купувати продукцію окремих видавництв, власники яких є депутатами від Партії регіонів.

Медіа-портал VIDIA

3 Comments

  1. Люди, сподiваюся, що все це не закiнчиться разом з виборами, а також ми зможемо побачити реальнi дii щодо захисту мови хочаб у Киевi. Найкращi метод захисту мови -це економiка, необхiднi податковi пiльги для украiномовноi книжки, кiна, преси, пiсень. Необхiдно щоб у кожнiй росiйськомовнiй газетi та журналi була принаймнi одна украiномовна сторiнка або квота для мови. Також спортивнi, музичнi школ, гуртки, дитячi лагерi всi росiйськомовнi. Встановити бiльш високi подати для росiйських серiалiв, вони вже взагалi без перекладу. Робiть хоч щось!!!

  2. Мовне питання є індикатором незалежності держави Україна. Постколоніальна адміністрація тяжіє до двомовності в державі за всіляких компромісів. Наслідувана в незалежній державі імперська мова міжетнічного спілкування парадоксальне і штучне, а тим паче двомовність на державному рівні. Та чи треба саме так діяти на тлі сучасного державотворення незалежної України? Тож треба привести формулювання мовного питання саме по пункту Конституції України з адекватним розширеним формулюванням для поліетнічної, але національної країни саме в такій розширеній редакції:
    Стаття 10. Державною мовою та мовою міжетнічного спілкування в Україні є українська мова.
    Саме так сформульовано в проекті ще в 2006р. та опубліковано 06.2007р. Ст.10 та п.п.1-7.
    Таке деталізоване формулювання не обмежує вивчення в муніципальних та земляцьких освітніх та культурних центрах мов інших етносів. А вивчення іноземних мов як мов міжнародного спілкування є обов’язковим і забезпечується державою як обов’язкової середньої та програм вищої освіти.
    Російська мова є одною з мов міжнародного спілкування в світі, Тож російська мова за статусом мови міжнароднього спілкування є одною з мов для вивчення в школах та ВУЗах.

  3. На жаль наша псевдоєліта рефлексивно бореться за владу активніше чим працює для народу. Особливо це стосується ПРидурків. Народ сам своєю пасивністю сприяє такому “беспределу”. Поняття російською навіть не однозначно перекладається, бо найбільш характерно для Російської імперії та більшовицької постімперської влади. Тож і зараз продовжується наслідування постімперською адміністрацією українофобська політика. Українська навція по цей час не отримала незалежності фактичної, бо не проведено люстрацію українофобам та компартійним двурушникам з шовіністичним світоглядом і українофобською ментальністю.

Los comentarios están cerrados.