“Травмо-сенситивність” як новий виклик у спілкуванні

Спробую дуже обережно написати пост про одне спостереження…
#КонкурсБолі

Тема роботи з “колективною травмою” звучить давно і у різних “ракурсах” – травм накопилося у всіх забагато і, як я неодноразово вже писала, – таке враження, що в нас зараз “конкурс болі” – всі змагаються про те, кому більше болить…
І це “проростає” через, практично, усі теми: війна, реформи, децентралізація, освіта, мови, охорона здоров’я, волонетри, професійні спільноти, екологія, батьківство і багато-багато інших…

Напевне найскладніше – це те, що, коли болить, складніше (а інколи – й неможливо) бачити біль інших…
Що я спостерігаю – не лише в Україні – це те, що одним групам “дозволено” говорити про свій біль, а іншим – ні… І дуже часто це призводить до стигматизації, яка завершується “переворотом” ситуації…
Тема доооовга, за один раз всього не опишеш…
І жити нам з цим до кінця життя, до речі (незалежно від того, ви цього хочете чи ні…)

Так от: що актуально?
Це “ТРАВМО-СЕНСИТИВНІСТЬ”…
І це багато у чому пов’язано із вмінням правильно і делікатно формулювати якісь тези…

Наведу приклад:
Міжнародний проект, конференція про “колективну травму”. Виступ-відкриття із подяками і загальними питаннями.
Багато важливих і правильних тез про колективні виклики для роботи з травмами…
І тут, коли йдеться про робочі мови конференції, звучить фраза, що оскільки багато виступаючих будуть говорити російською, англійською та німецькою, то ми просимо вибачення, якщо комусь це буде незручно, але ми просимо говорити саме цими мовами, щоб довести, що у нас толерантна країна… Тобто якщо ти хочеш говорити українською – прояви свою толерантність і … або мовчи, або говори як нам зручно…
ТАДАМ!!!
Думаю, що ведуча, з кращими намірами проголосила це прохання, але … навіть не усвідомила, на яку величеееезну колективну травму “наступила”:..
Після всіх утисків української мови та тотальної русифікації населення саме під лозунгом “українці – дуже толерантні, тому ввічливо переходять на мову, якою до них звернулися” – це було дуже невдале формулювання…
Саме через таке позиціонування “толерантності” виникають припущення про “и так поймут”, проти якого останіми роками боряться україномовні…

“Травмо-сенситивність”, схоже, має стати новим “комунікаційним трендом”…

Лада Каневська