Інформаційний простір в Україні потрібно почистити

Поспілкувався з мудрими людьми, почитав мудрих та не дуже матеріалів, і хочу трішки вам написати висновків по темі: чому у нас весь час є протиріччя всередині країни?

Маємо два бачення того, як Україна повинна відбиватись від Росії. Давайте їх назвемо так: помірковане (розум над емоціями) і радикальне (емоції над розумом). За помірковане пишу весь час – це коли присутнє усвідомлення наявних ресурсів (підготовлені воїни, озброєння, ППО, фінанси тощо) і співставлення їх з ресурсами агресора. Радикальне – це коли людина не бажає чути про будь-які перешкоди: ось ворог, ти його б’єш, усім, що під рукою, а то й просто голими руками. Потрібно розуміти, що завдяки саме таким Людям відбуваються перемоги там, де ну ніщо на них не вказує. Також потрібно розуміти що людей із таким світоглядом – меншість. З позиції радикальної стратегії – Порошенко повинен був би давно мобілізувати, приміром, 2 млн людей, оголосити військовий стан, розстріляти всіх, хто риг, комуніст та запустити рубилово проти москалів. З позиції поміркованої стратегії абсолютно зрозуміло, що ні 2 млн людей отак мобілізувати нема жодної можливості, і що військовий стан загробить економіку, спричинить хаос, а розстрілів не можна робити, тому що від нас одразу відвернуться союзники, де союзники – це фінансова допомога.

Отже, з позиції радикальної стратегії Президент, який НЕ дає добро розпочати загальноукраїнське рубилово проти кацапів – зрадник і ідіот. Це потрібно зрозуміти та змиритись – у Воїнів таке розуміння, і без таких хлопців неможливо успішно воювати: вони приклад героїзму у бою.

Ми, як більшість, усвідомлюємо, що при загальноукраїнському рубилову втратим мільйони, це все одно закінчиться якимось миром, і союзники, щоб зупинити безперервне кровопролиття та гуманітарну катастрофу, будуть вимушені погодитись на умови кацапів (у яких ресурси куди більші за наші), котрі скажуть – “Ну ви ж бачите, що коїться, давайте то зупинемо, поділимо інтереси (Україну) та розійдемось”.

З позиції радикальної стратегії війну можна виграти, з позиції поміркованої реалістичної зрозуміло, що таку війну виграти неможливо. Чому? Та хоча б тому, що, якщо б ми могли виграти війну проти РФ у прямому мордобої – РФ ніколи би на нас не напала. Росія на США чому не нападає – бо там у прямій схватці її розіб’ють і дуже швидко – все просто.

Отже, наш ворог знає – затягування часу, втягування ситуації у різні перемир’я, Мінськи, Кучми на перемовинах, ОБСЄ – все це дає нам шанс – ми уникаємо його сильної сторони – переваги над нами у можливостях воювати (а за той час він потерпає від фінансових втрат через санкції, а росіяни починають задавати питання, бунтувати). І все, що робить наш ворог – прагне вивести нас на єдину можливу для нього стратегію, яку хотів з самого початку: прямого зіткнення по нашій вині, чим би добився від союзників більше за нас не заступатись. Наш ворог прагне саме радикального варіанту від нас. Ось і виходить, що у даному бажанні позиції емоційного бойового крила України співпадають з бажаннями Кремля.

Що зробити, щоб в Україні думка меншості щодо стратегії оборони взяла гору над поміркованою думкою більшості? Елементарно: видати меншість за більшість. Через підконтрольні ЗМІ, маніпуляції, вкидування та надавання постійного ефіру саме представникам радикальної позиції, представникам популістів і представникам агентури. Прекрасний приклад – Савік на 112-му. Два в одному. Вам здається, що навкруги одна лише критика перемир’я та стратегії оборони? Ну так і є – бо ви чуєте тільки її через наші ЗМІ. Додатковий бонус – підніманням всього лайна, котре без сумніву у нас в країні присутнє (кадрів на всі посади кваліфікованих нема, баранів дофіга, корупції багато тощо) люди можуть не витримати і просто знести владу коротким військовим Майданом, що також відвертає союзників, позбавляє фінансування, а далі мордобій та поділ включно з втратою державності.

Отже, знову приходжу до старого прохання – інформаційний простір в Україні потрібно почистити. Я не хочу сказати, що хтось не має права писати свою думку, я хочу сказати, що це дуже небезпечно, коли в ефірі надається явна перевага радикальному погляду. Це нав’язування думки меншості може призвести до того, що більшість її прийме і будем ми ще років 70 мріяти, що колись у нас з’явиться той шанс на Незалежність, якщо з’явиться взагалі. Проходили вже подібне багаторазово. Сподіваюсь, зміг пояснити доступними словами. Думайте. Дякую за увагу.

Львівський Батяр

Фото