Клоунада від Януковича

Вже не дивує рівень «нижче плінтусу» організаторів і виконавців недавньої вистави під назвою «Розширене засідання Кабінету Міністрів». Звикаємо…..

 «Перли» риторики Януковича на тому засіданні уже оприлюднені й висміяні.

Я ж хочу поінформувати читачів про рівень навішування локшини на вуха громадськості на прикладі однієї з тез доносу Азарова, це коли він «капав» на міністрів. Не будучи прихильником Єжеля і, в цілому, підтримуючи оцінку Азаровим його бурхливої діяльності на посту міністра оборони,  проілюструю  стиль роботи цього т.з. уряду та безпардонність перекладання відповідальності з боку «першого міністра уряду Януковича», на прикладі його звинувачень у бездіяльності Єжеля у вирішенні житлової проблеми  військовослужбовців.

Хоч, ще раз наголошую, з оцінкою діяльності самого Єжеля цілком згоден.

Так ось, що ж це таке – житлова проблема в Міноборони.

Квартирна черга лише в Міноборони станом на 01.01.2011 – 45,2 тисяч сімей, у т. ч. в списках першочергового забезпечення житлом 7,2 тис. осіб (15,8%) та у списках позачергового забезпечення житлом 11,4 тис. осіб (25,2%).

Не отримали квартир 12,3 тис. (27,1%) військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку, з них 5,3 тис. звільнені в ході реформування Збройних Сил України. Більше 15 років чекають житла 8,2 тисяч бідолах та ще 1,6 тис. соціально-незахищених сімей (загиблих, померлих, інвалідів, багатодітних).

Плюс до Міноборони, на квартирному обліку в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення та Держспецтрансслужби  теж перебуває  28 тисяч 332 військовослужбовця.

А ще на квартирному обліку тепер уже у виконавчих органах місцевої влади перебувають звільнені у запас та у відставку з МОУ, МВС,  МНС, СБУ та інших силових структур у кількості 26 015 осіб.

А тепер, хто винен і що робити.

У 1992 році на квартирному обліку у Збройних Силах України перебувало 56,1 тис. сімей військовослужбовців. Результати аналізу діяльності влади за період 1992-2011 роки свідчать про те, що у неї були всі можливості забезпечити захисників Батьківщини не тільки житлом, а і достатніми умовами військової служби. Але для вирішення цього питання не вистачило політичної волі та не було відповідних рішень влади.

Але, може ця воля з’явилась нині?

Реалії такі. У 2011 році передбачено профінансувати будівництво (придбання) лише 2 174 квартир (1 771 – добудова, 307 – реконструкція, придбання – 225). Такий рівень фінансування навіть не покриває щорічне збільшення черги (у 2010 році взято на облік 2,95 тис, а знято з обліку – 2,86 тис.).

Тобто, результати дворічної бездіяльності уже цієї влади свідчать, навіть якщо заморозити чергу, то останні з неї отримають житло через 20 років!!!

Заради справедливості маю зауважити, що відсутність квартир дошкуляє не лише військовикам. Віктор Янукович у травні пообіцяв до кінця 2012 року забезпечити житлом всіх інвалідів 1 групи із числа ветеранів Великої вітчизняної війни . Уявили глибину проблеми – інвалідам війни житло дадуть через 66 років після її закінчення. Та і то – не усім. Та й, чи дадуть взагалі.

Замість післямови – пане прем’єр-міністре, Ви, випадково, не знаєте, хто  розподіляє бюджетні гроші?

Думаю, якщо не пригадаєте,  то в скорому часі будете, у притаманній вашому колу манері, коментувати вже багатотисячний марш протесту  безквартирних військових та інвалідів війни.