Єдиною суспільною верствою, яка може змінити систему влади в країні і призупинити вигідне олігархату сповзання до напівдиктатури є середній клас. Пробудження середнього класу і має бути, як на мене, головним політичним завданням сьогодення. […]
Нас повертають у 1990-ті роки […]
Ven seremos! […]
Коли люди чинять, хоч якийсь спротив неправді – це вже чиста перемога. Коли ж ні – страшна поразка. У першу чергу, особиста, для тих людей, що злякались. […]
Зараз кажуть про “ОУН-УПА”, і це є більшовицька провокація. Була ОУН і була УПА. Хто об’єднує ОУН та УПА, той провокатор… […]
Как вы считаете, действительно ли мы не заслужили ту власть, что имеем? […]
Не вірите, що благоденствує? Але ж мовчить… […]
Ми пропонуємо всім, кого чиновники таким чином кинули з житлом, об’єднатися і разом добиватися відновлення Програми забезпечення житлом звільнених військовослужбовців та її фінансування. Бо після виборів влада зробить все, аби ми отримали окремі квартири на цвинтарі. Тому давайте створювати штаб чи оргкомітет і рушати на Київ. […]
Не треба куль, доки є бюлетені […]
За нейтрально-бюрократичною назвою знову подано законопроект, який де-факто має метою: 1) біометризацію багатьох документів, що посвідчують особу, підтверджують її громадянство або спеціальний статус; 2) запровадження нової електронної бази даних про усіх громадян України та інших осіб, які проживають в Україні. […]
Чекати, поки дурні помудрішають – життя не вистачить. Споглядати, як усе рухається до післявиборчого економічного колапсу і сподіватися, що апокаліпсис омине стороною – тупо.
[…]
У мене постає запитання: хіба це демократично – за щонайменшу критику своєї персони одну людину позбавляти роботи, а іншій забороняти вхід на територію університету та просвітянського закладу? […]
Найбільш жахливим є те, що люди змирилися із своєю безправністю і непотрібністю. Після того, як вони побачили що за нами ведеться фото-відео спостереження, більшість почала прощатися, ховатися в тіні запилючених дерев. […]
І все це на тлі нещодавньої ліквідації музею Помаранчевої революції, тут-таки, у Нововолинську, у школі № 3, де я мав честь, неодноразово, бувати. Цілком пристойного, із численними експонатами із історичного київського Майдану та особистими речами його учасників. Що задумувався творцями, як школа патріотизму, підручник свободи, світло перемоги українського волелюбного духу над силами зла і темряви тоталітаризму. Не судилося. […]
Коли хтось хоче нас втягнути в “рускій мір” – відмовляє нам у самобутності […]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.