Цього дня наочні матеріали намету доповнилися зверненням голодувальників під Українським Домом з нагоди річниці прийняття Декларації про державний Сувернітет України.
Одній з найактивніших учасниць протесту, співініціаторці збору підписів під заявою на захист ТВі Валентині Крицак випала нагода поїхати в Київ, навідати протестувальників під Українським Домом та власноруч передати зібрані підписи в АП та редакції ТВі. Тож, частина волонтерів в цей день була зайнята комплектацією документів для передачі адресатам. Якби ще разом із підписами можна було б передати ті слова, що кажуть люди, які підходять до намету, зреагувавши на надпис “Підпишіться на захист ТВі”!
Й “ТВі – це єдине, що ще й можна дивитися”, й “от, …., вже й до ТВі добралися”, й “мусимо відстояти”, й т.і.
Тим часом збір підписів буде продовжуватися, нові підписи регулярно досилатимуться адресатам.
Деякі люди, які раніше підписувалися проти мовного законопроекту, підходять знову – підписатися за ТВі. Як, наприклад, Михайло Підгайний, в якому один дядька побачив посадову особу і видав йому цілу обойму скарг на стан благоустрою міста. Нічого не поробиш – народне визнання!
Діти почали підходити ще до 6-ї вечора. Тож, волонтерам довелося роздати кілька призів дочасно.
Цьому хлопчику сподобався й конкурс, й призи. А нам сподобалося, як його підтримувала вся родина. Сподіваємося, вони прийдуть знову – участь у конкурсі не обмежена, новий доказ знання мови – нові призи!
Під вечір до намету підійшов депутат міськради В.Гаврилюк, вислухав пояснення учасників акції щодо встановлення паркану напроти – і викликав наряд міліції. Тож, волонтерам довелося й понятими бути, й просвітити правоохоронців стосовно вимог законодавства щодо організації будівельних робіт. А пан Віктор пообіцяв пильнувати, аби справа дійшла до адмінкомісії і на забудовника було накладено штраф.
Побіжно ми помітили, що ворота в паркані було перенесено на інший кут:
і тепер є одразу два “зручні” варіанти заїзду вантажівок:
Першим з них вже скористався кран зі стрілою.
Пізно ввечері почалася злива. Довелося Олександру Базилеву, який саме чергував в цей час, рятувати і намет, і атрибутику, і призи.
А написання цього повідомлення довелося відкласти до ранку, бо майже по всьому Херсону було вимкнене електропостачання.
Попри все – нескорений намет залишається на своєму місці, щоденна програма коригується лише для зручності учасників. Приходьте!
