Доцільно встановити спільний День пам’яті та примирення українського і польського народів, — Громадський комітет

Для майбутнього України і Польщі значення матимуть не обвинувачення, а порозуміння, — вважають відомі громадські діячі. І закликають керівництво обох країн прискорити підготовку напередодні роковин волинських подій спільних документів про пам’ять та примирення.

 Відомі релігійні та суспільні діячі, учасники Громадського комітету «Примирення між народами», занепокоєні нагнітанням ситуації напередодні 70-х роковин волинських подій. Про це йшлося на засіданні комітету, до складу якого ввійшли Перший Президент України Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архієпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

 Учасники комітету відзначили: «Ми сподіваємося, що Сейм Республіки Польща прийме далекоглядне рішення, керуючись стратегічними інтересами двох країн, майбутнім сусідів. Та нас тривожать спроби деяких політичних сил польської сторони зробити історичну реконструкцію подій на Волині, внесення недружніх законодавчих ініціатив до представницьких органів влади стосовно “волинського питання”, ухвалення яких загрожує розпалюванням міжнаціональної ворожнечі, можуть призвести до руйнації досягнень у справі примирення та призвести до погіршення українсько-польських відносин».

 Щоб зберегти порозуміння між українським та польським народами стосовно трагічних сторінок спільної історії, громадський комітет «Примирення між народами» звертається до представників влади України та Польщі з проханням прискорити підготовку спільних документів про примирення та пам’ять жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни та після неї.

 На думку учасників комітету, доцільно встановити спільний для двох країн День пам’яті та примирення українського і польського народів.

 «Україна і Польща — дружні держави. І ми не хочемо, щоб у наших суспільствах нагромаджувалися негативні ідеї, оскільки вони можуть мати поганий підсумок. Ми зібралися разом у громадському комітеті, щоб усі відчули, наскільки складна в суспільстві ситуація, як треба гасити найменші іскорки неприязні», — говорить Перший Президент України Леонід Кравчук.

Президент Кравчук також додав: «Я говорив із цього приводу з Президентом Квасьнєвським, спілкувався з Послом Польщі в Україні, вони також відчувають: ідея залучити до спільної розмови, до примирення, до молитви, до добрa — прогресивна і правильна. Минуле не повинно заважати нам жити дружньо сьогодні та завтра. Правду історії слід знати, та думати про краще майбутнє».

 Мирослав Маринович, учасник ініціативної групи «Першого грудня» та віце-ректор Українського католицького університету, наголосив, що політичним і громадським лідерам обох наших народів «важливо докласти спільних зусиль і випрацювати платформу з переліком принципів добросусідства, на яких стоїмо, щоб спільно подбати про майбутнє».

 «Наше минуле і сьогодення мають слугувати майбутньому. Аналізуючи сучасність, яка нам засвідчує двадцять років добросусідства, ми із задоволенням заявляємо, що так повинно бути завжди, це наша велика мета. Ми просимо наших співвітчизників та братів-поляків подивитись на минуле крізь призму сучасності та визнати, що нинішній стан нашого добросусідства був вистражданий у віках, що конфлікти минулого ніколи не були фундаментом нашого життя», — закликають Леонід Кравчук, Патріарх Філарет, Архієпископ Симеон, Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

 Нагадаємо, 3 квітня у Києві створено Громадський комітет «Примирення між народами». Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни. У заяві також підкреслюється важливість добросусідських відносин сьогодні: «Не допустимо, щоб пам’ять стала інструментом руйнації порозуміння».

 Контактний телефон: +380 63 628-68-69