2 березня до рук контррозвідників у Вашингтоні потрапила тривожна доповідь. Перед цим на протязі декількох місяців американські мисливці за шпигунами намагалися розкрити подробиці втручання Росії у президентські вибори 2016 року. В офісах округу Колумбія і приміської Вірджинії вони малювали схеми відстеження гравців в багатопрофільній російській схемі, але березнева доповідь була чимось новеньким, пише Массімо Калабрезі (Massimo Calabresi) в Time.
У ній описується, що Росія перейшла від хакерських атак через електронну пошту політиків (котрі вона використовувала в 2016 році) до складнішого зламу в Twitter. У документі йшлося, що росіяни відправили вміло налаштовані повідомлення, що містили шкідливе ПЗ, більш ніж 10 000 користувачам Twitter в Міністерстві оборони. В залежності від хобі адресатів, повідомлення містили посилання на останні спортивні події чи вручення «Оскара», що відбулося в минулі вихідні. При спробі переходу за посиланням користувачі потрапляли на контрольований росіянами сервер, який завантажував програму, що дозволяла московським хакерам взяти під контроль телефон або комп’ютер жертви. І обліковий запис Twitter.
Коли контррозвідники намагалися відновити контроль над зламаними пристроями, то зрозуміли, що зіткнулися з новою загрозою. У 2016 році Росія використовувала тисячі прихованих агентів і комп’ютерні програми-роботи для поширення дезінформації, що посилалася на вкрадені електронні листи членів команди Хілларі Клінтон. Тепер контррозвідники задавалися питанням: який хаос може спричинити Москва за допомогою тисяч користувачів Twitter, які в режимі реального часу спілкувались з керівниками збройних сил Сполучених Штатів? У будь-який момент (стихійне лихо, терористичний напад тощо) на облікові записи в Пентагоні можуть відправити неправдиву інформацію. Якщо кожен твіт буде містити різну інформацію, а російські агенти поширюватимуть її навсібіч, результатом може стати паніка і сум’яття.
Для багатьох американців російське хакерство залишається історією про вибори 2016 року. Але є й інша історія. Отримавши досвід операцій через соціальні медіа, Росія, – не виключено, – нарешті отримала здатність, яку вона давно шукала, але не могла здобути в період холодної війни: змінювати хід подій в США, маніпулюючи громадською думкою. Величезна відкритість і анонімність соціальних медіа розчистили шлях антидемократичним силам. «Використовуючи ці технології, можна підірвати демократичний уряд – і це з кожним днем стає все легшою справою», – каже Ренд Вальтцман (Rand Waltzman) з Rand Corp., який керував програмою Пентагону з вивчення загроз, що створюються технологіями соціальних медіа.
Діючі й відставні працівники ФБР, ЦРУ, Конгресу тепер вважають, що операція Росії 2016 року була верхівкою айсбергу інформаційної війни проти глобальної демократії. «Якщо коли-небудь й був найгучніший заклик до пильності і реальних дій проти загроз підвалинам нашої політичної системи, то він лунає саме зараз», – заявив екс-директор Національної розвідки Джеймс Клеппер (James Clapper) у Конгресі 8 травня.
Це звучить тривожно, але допомагає осягнути поле битви нової інформаційної війни. «Твітаючи», «лайкаючи», коментуючи в соціальних мережах, американці генерують величезну кількість даних про те, що вони думають, і як вони реагують на події – а це щосекундно тисячі висловлених думок у Twitter, Facebook, Reddit і Google. Всі ці оцифровані думки збираються і зберігаються. Велика частина цих даних доступна для комерційного використання будь-ким, хто володіє достатньою потужністю, обчислювальної техніки.
Ось тут і з’являються алгоритми. Американські фахівці дійшли висновку, що вони можуть використовувати математичні формули, аби сегментувати великі групи населення в тисячі підгруп – відповідно до певних характеристик (релігія, політичні переконання, вподобання телевізійних шоу, музики тощо). Інші алгоритми можуть визначати вразливі точки цих груп і ідентифікувати серед них «попутчиків», виокремлюючи найбільш вразливих. Відтак пропагандисти можуть вручну створювати «новини пливу» для зміни їх поведінки, задіювати прихованих провокаторів – людей або автоматизованих комп’ютерних програм, відомих як «боти».
Саме це робить Москва – про це TIME розповіли більше десятка високопоставлених співробітників спецслужб, які досліджують операції Росії. Росіяни «націлюються на вас і вивчають: що вам подобається, на що ви реагуєте, співчуваєте ви чи не співчуваєте», – пояснює високопоставлений представник розвідки. Зараз важко сказати, наскільки і як вони дійсно змогли змінити поведінку американців. Але оскільки специ досліджували російську операцію 2016 року, то виявили, що в Москві розроблена складна тактика.
В одному випадку, розказали TIME високопоставлені співробітники розвідки, російський солдат, що перебував в Україні, успішно проник в американську соціальну медіа-групу, прикидаючись 42-річною американською домогосподаркою. Й ініціював політичні дебати зі спеціально підібраними повідомленнями. В іншому випадку Росія створила фальшивий аккаунт у Facebook для поширення політизованих історій (на кшталт проблеми біженців) серед цільової групи журналістів, які, на думку росіян, були схильні до впливу ззовні.
В той час як Росія розширює свої зусилля в царині кіберпропаганди, США і їх союзники тільки починають розуміти, як з цим боротися. Одна з проблем: страх перед діями російського впливу може бути більш руйнівним, ніж самі кібероперації. Намагаючись видаватися більш потужними, ніж вони є насправді, росіяни вважатимуть успіхом, якщо ви почнете сумніватися в правдивості свої джерел новин, знаючи, що Москва може ховатися на вашій сторінці в Facebook або у Twitter-стрічці. «Виявляти сигнали, які вказують на конкретний дескриптор з обліковим записом, що фінансується державою, дійсно, дуже складно», – каже Джаред Коен (Jared Cohen) президент «Jigsaw» – дочірньої компанії субсидованої Google фірми «Alphabet», яка займається проблеми глобальної безпеки.
Подібно до багатьох хороших шпигунських історій, історія про те, як США дізналася, що її демократію можна «хакнути», почалася з довгого язика. У травні 2016 року офіцер російської військової розвідки похвалився колезі, що його організація, відома як ГРУ, готується відплатити Клінтон за те, що вона нападала на Путіна п’ятьма роками раніше в якості держсекретаря – президент Володимир Путін вважав це «операцією впливу». За словами офіцера, ГРУ збирається викликати хаос на майбутніх виборах в США.
Але офіцер не знав (про це TIME розповіли високопосадовці розвідки), що його слухали американські шпигуни. Вони записали розмову і відіслали її у штаб-квартиру, де аналітики перетворили розмову з «розвідувальної сировини» в офіційний звіт. І поширили. Мова офіцера-хвалька перетворилась на тривожний сигнал, та американські чиновники тоді ще не знали, що з цим робити. «Ми ще довго не дуже розуміли контекст цього сигналу», – визнає розвідник-високопосадовець. Тепер експерти розуміють, що хвастощі офіцера були першим підтвердженням шпигунських джерел: Росія зламує облікові записи електронної пошти не просто для збору розвідувальних даних – вона оцінює можливість втручання в голосування. Як і в більшості країн, багато хто в уряді США не уявляв собі, яку операцію Росія збирається провести на виборах 2016 року…
У 2011 році протести в більш ніж 70-и містах по всій Росії поставили під загрозу контроль Путіна над Кремлем. Акції були організовані в соціальних мережах популярним блогером на ім’я Олексій Навальний. Він використовував свій блог, а також Twitter і Facebook, для координацію мітингуючих на вулицях. Сили Путіна розгорнули власну соціальну медіа-кампанію для нанесення удару у відповідь. Коли блогери намагалися організувати загальнонаціональні протести в Twitter з використанням хештегу #Тріумфальная, прокремлівські боти бомбардували хештег антипротестними повідомленнями і безглуздими твітами, що зробило об’єднання опонентів Путіна неможливим.
Путін публічно звинуватив тодішнього держсекретаря Клінтон в організації масованої операції тиску на його країну, заявивши, що вона дала «сигнал» протестуючим і що Держдепартамент активно працював над розпалюванням протестів. Державний департамент сказав, що він лише фінансував продемократичні організації. Екс-посадовці кажуть, що будь-які подібні операції – чи то в Росії, чи в будь-якому іншому місці – вимагають спеціальної вказівки президента. Яку Барак Обама навряд чи б зробив.
Після свого переобрання в наступному році (2012 – Ред.), Путін наказав нещодавно призначеному начальнику військової розвідки Ігорю Сергуну почати модернізацію кібервійськ, які раніше використовувалися для проведення психологічних операцій в зонах військових дій, а також для використання в ході передвиборної агітації. Російські спецслужби почали фінансувати «ферми тролів», операції спам-ботів, агентства фейкових новин.
Виявляється, у Путіна була зовнішня допомога. Один з найталановитіших російських програмістів, які протягом 10 років працювали з дослідниками соціальних мереж в США, повернувся в Москву і привіз з собою набір алгоритмів, які можна було використовувати в операціях впливу. Його швидко найняли ті, хто працює в російських спецслужбах. «Інженер, який все створив, був навчений в США», – говорить старший співробітник розвідки.
Незабаром Путін став націлювати свою нову зброю на Америку. Після вторгнення Москви в квітні 2014 року в Україну, США розглядали санкції, які блокували б експорт технологій буріння і видобутку нафти в Росії. Що погрожувало Кремлю збитками в розмірі близько $8,2 трлн. І американські мисливці за шпигунами побачили, як російські агенти застосовували свою нову тактику в соціальних мережах на рівні помічників ключових членів Конгресу. Агенти Москви транслювали матеріали в соціальних мережах і стежили за реакцією «мішеней», намагаючись знайти тих, хто міг би підтримати їх, розповідає ТІМЕ старший співробітник розвідки. «Росіяни почали використовувати це на Капітолійському пагорбі, – говорить чиновник, – щоб побачити, хто може бути більш прихильнішим до того, що вони хочуть зробити».
7 серпня 2016 року відомий у фармацевтичній сфері Мартін Шкрелі (Martin Shkreli) заявив, що у Хілларі Клінтон була хвороба Паркінсона. Ця новина поширювалась, мов вірус, до кінця серпня, а згодом отримала нове життя, коли Клінтон втратила свідомість від пневмонії 11 вересня в Нью-Йорку. Згодом почали з’являтися інші історії: що Папа Франциск підтримує Трампа, що Клінтон вбила співробітника Національного комітету Демократичної партії. А безпосередньо перед днем виборів була викинута історія, в якій стверджувалося, що Клінтон і її помічники були пов’язані з сектою педофілів, яка базувалась в підвалі піцерії.
Аналітики Конгресу вивчають, як Росія допомагала подібним історіям поширюватися на конкретні аудиторії. Тим часом контррозвідники з’ясували, що під час виборчої кампанії росіяни намагалася вплутати певних впливових осіб, які, на їхню думку, могли допомогти поширити подібні жахливі історії. Ці чиновники бачили докази, як Росія використовує свої алгоритмічні методи, щоб орієнтувати облікові записи в соціальних мережах на конкретних журналістів. «Це не обов’язково журнал, газета чи телешоу, – розповідає агент розвідки, – це конкретний репортер, який може бути схильним до сліпої віри, – і вони вдарять його» потоком фейкових новин.
Росія діяла в кожній соціальній групі медіа-простору. Фахівці розвідки з’ясували, що агенти Москви купували рекламу на Facebook, щоб задіювати пропаганду безпосередньо на цільові групи населення. «Вони купують рекламу, де, за словами спонсорів, роблять це так само, як і всі інші», – каже старший співробітник розвідки. (Офіційний представник Facebook стверджує, що у компанії немає доказів цього.) Високопоставлений демократ з Комітету розвідки Сенату від Вірджинії Марк Уорнер (Mark Warner) розповів про предмет свого вивчення. Наприклад, чому чотири з п’яти наймасовіших запитів пошуку Google за день у США стосувались операцій 2016 року, пов’язаних з російським телепропагандистським підрозділом – Russia Today. (Google говорить, що в цьому випадку не було ніякого втручання). Тим часом дослідники з Університету Південної Каліфорнії виявили, що майже 20% твітів політичного характеру між 16 і 21 жовтня 2016 року були породжені ботами невідомого походження. Експерти намагаються з’ясувати, скільки серед них було росіян.
У міру того, як стають відомими такі історії, розслідування в Конгресі зосереджується не тільки на втручанні Росії у вибори, але й на тому, чи допомогла Москва Трампу. Джерела, знайомі з розслідуваннями, кажуть, що досліджуються дві організації, пов’язані з Трампом: «Cambridge Analytica» – аналітична компанія, що частково належить добре законспірованому прихильнику Трампа Роберту Мерсеру (Robert Mercer) і «Breitbart News» – раніше очолювана головним політичним радником Трампа Стівеном Бенноном (Stephen Bannon).
Експерти Конгресу вивчають зв’язки між цими компаніями і об’єктами інтернет-спільноти правого крила, що базуються в Східній Європі і які, на думку США, є російськими підрозділами. Але джерело, пов’язане зі слідством, каже TIME: «Поки ніхто не може цього довести». У березні газети інформаційної корпорації McClatchy повідомили, що слідчі ФБР з контррозвідки вивчали, чи співпрацювали ультраправі сайти (такі як Breitbart News і Infowars) з російськими бот-мережами для наповнення соціальних мереж антиклінтонівськими історіями, змішуючи факти і фейки, коли рейтинг Трампа під час виборчої кампанії падав.
Є багато людей, які скептично ставляться до такої змови, якщо вона існує. «Cambridge Analytica» рекламує свою здатність використовувати алгоритми для охоплення виборців, але досвідчені політичні експерти вважають такі алгоритми неефективними. Тед Круз (Ted Cruz, республіканець, сенатор від Техасу, вчився у Принстоні і Гарвардській юридичній школі, одним з його клієнтів був Джордж Буш-молодший під час перерахунку голосів у Флориді на президентських виборах 2000 року – Ред.) використовував такі методи і його співробітники дійшли висновку, що вони даремно витратили свої гроші. Представник «Cambridge Analytica» каже, що компанія не має зв’язків з Росією або окремими особами, які пов’язані з Москвою.
Експерти з табору демократів, які шукають пояснення програшу Клінтон, досліджували тенденції в соціальних медіа в трьох штатах, які проголосували за Трампа: в Мічигані, Вісконсіні і Пенсільванії. У кожному з них вони знаходили те, що, на їхню думку, є доказом того, що ключових виборців залучали до появи фейкових новин і антиклінтонівських історій в Інтернеті. Наприклад, пошуки в Google фейкової історії про педофілію, що циркулює під хештегом #pizzagate, були набагато частішими в районах, де настрої виборців коливались. На відміну від районів, завідомо прихильних до Трампа.
Фахівці демократів створили пакет довідкових матеріалів, на основі яких можна припустити: хтось успішно змінював уподобання виборців в ключових районах ключових штатів. І поширили його серед членів партії, які братимуть участь в голосуванні 2018 року (вибори в Сенат – Ред.).
Коли експерти намагаються вивчити те, що сталося в 2016 році, вони турбуються про майбутнє. Росія стверджує, що може змінювати події, використовуючи кіберпропаганду, і робить все можливе, щоб рекламувати свою владу. У лютому 2016 року радник Путіна на ім’я Андрій Крутских порівняв російські стратегії в царині інформаційної війни з тим, як Радянський Союз отримав ядерну зброю в 1940-х роках, писав Девід Ігнатіус (David Ignatius) з Washington Post. «На інформаційній арені ми стоїмо на порозі того, що дозволить нам говорити з американцями на рівних», – сказав Крутских.
Але якщо Росія явно просувається вперед, стає все менш зрозумілим, наскільки активними були США. Документи, оприлюднені колишнім агентом Агентства національної безпеки Едвардом Сноуденом (Edward Snowden) свідчать, що англійці переслідували пропаганду в соціальних мережах і поділилися своєю тактикою з США. Кріс Інгліс (Chris Inglis), колишній № 2 в Агентстві національної безпеки, говорить, що США нехтували боротьбою з такою пропагандою. «Росіяни на 10 років випереджають нас», – каже він, маючи на увазі використання соціальних медіа для впливу на громадську думку.
Однак, є ознаки і того, що США ще можуть грати на цьому майданчику. З 2010 по 2012 рік Агентство США з міжнародного розвитку створило і керувало мережею «Кубинський Twitter», покликаною підірвати комуністичний контроль на острові. У той же час, за даними Associated Press, уряд США найняв підрядника для визначення користувачів кубинських стільникових телефонів, класифікуючи їх як «прореволюційних», «аполітичних» або «антиреволюційних».
Багато з того, що відомо про методи пропаганди в соціальних мережах, використовувалося в програмі Оборонного дослідницького агентства перспективних досліджень (Defense Advanced Research Projects Agency, DARPA), яку Вальтцман вичав для прогнозування – як пропагандисти можуть маніпулювати соціальними медіа в майбутньому. У період холодної війни агенти впливу могли поширювати дезінформацію серед цільових політичних груп або вводити агента-провокатора в групу впливових інтелектуалів. Нині Вальтцман зробив висновок: користуючись комп’ютерами і мільйонами людей в режимі реального часу в Інтернеті, ви можете змінювати поведінку «в масштабі демократичних урядів».
У США, як правило, досить громадського нагляду, щоб закрити подібні програми. У 2014 році з’явилися новини про DARPA і проект «Кубинський Twitter». Всього через рік після того, як Сноуден розкрив широкомасштабні програми моніторингу з боку уряду. DARPA було дозволено спокійно припинити своє існування, коли її фінансування закінчилося в 2015 році.
Після «хакнутих» Росією виборів 2016 року питання полягає в тому, як обмежувати пропаганду в соціальних мережах, не порушуючи громадянських свобод. Необхідність ще більш нагальна, адже технології продовжують розвиватися. В майбутньому обробка і передача емоційно потужних повідомлень буде автоматизована.
Уряд США обмежений в тому, які дослідження він може фінансувати за допомогою різних законів, що захищають громадян від пропаганди і втручань в їх особисте життя. Вальтцман започаткував групу «Information Professionals Association» за участі колишніх офіцерів (що займалися інформаційними операціями у збройних силах США), щоб розробити захист від зовнішнього впливу на соціальні мережі.
Соціальні медіа-компанії також починають розуміти, що їм потрібно діяти. У квітні 2017 року Facebook опублікував звіт, в якому визнав, що на його сторінках було поширено багато дезінформації. І він розширив свій захист. Google заявляє, що не бачить доказів маніпуляцій зі своїми результатами пошуку, але про всяк випадок оновив свої алгоритми. Twitter стверджує, що, змінивши алгоритми для блокування спамерських пошукових роботів, знизив активність кіберпропаганди. «Наші алгоритми в даний час працюють, щоб визначити, коли Twitter-аккаунти намагаються маніпулювати тенденціями», – говориться в заяві компанії.
Тим часом найкращий вибір Америки для захисту майбутнього голосування може полягати в тому, щоб утруднити для Росії та інших «поганих хлопців» приховування своїх інформаційних операцій, пов’язаних з виборами. Коли справа доходить до перемоги над російськими операціями, відповіддю є «прозорість, прозорість, прозорість», говорить сенатор-демократ з Род-Айленда Шелдон Уайтхаус (Sheldon Whitehouse). Він написав законопроекти, які покликані запобігти масовим анонімним фінансовим внескам у виборчу кампанію (відомим як «темні гроші»), і широкому використанню корпорацій, які, за його словами, ускладнюють виявлення і розкриття російської кіберпропаганди.
Але великої шкоди вже завдано. «Остаточний результат [російської операції 2016 року] полягає в тому, що ми відтепер вже ніколи не будемо дивитися на вибори, не задаючись питанням: ми дійсно знаємо, що відбувається? Ми дійсно бачимо, що саме відбувається?» – говорить Джаред Коен. Ми висловлюємо сумнів в обґрунтованості голосування 2016 року і говоримо про уразливість майбутніх виборів – отже, Росія досягла своєї найважливішої мети: вона підірвала довіру до американської демократії.
На даний момент експерти розвідувальних органів називають імена конкретних тролів і ботів в учбових посібниках у своїх офісах. Вони кажуть, що найкращий спосіб конкурувати з російською моделлю – мати кращі месседжі. Для боротьби з цинічною російською точкою зору «потрібні критично налаштовані аналітики, люди, що володіють більш сильним баченням», – вважає колишній агент АНБ Інгліс.
Так який же контраргумент буде достатньо потужним, щоб розбити вщент фальш і брехню, які сіє Росія цільовими, ефективними способами в безлічі нових ЗМІ? Для початку є одна хороша штука: говорити правду.