26 років тому, в понеділок, біля 8 ранку мене спробували розбудити вістями про ГКЧП в Москві. Я сказала
– Дуже добре, за тиждень Україна проголосить незалежність.
І заснула.
Моє пророцтво справдилося. Легально і формально. А фактично Україна почала реально ставати незалежною від РФ тільки в 2014. І коли я дивлюся, з якими величезними муками це відбувається, то розумію, що раніше того б і не вийшло. Без нового покоління і війни не було б критичної маси людей, які розуміють, що таке імперія зла і чим вона відрізняється від України.
Але з 2014 року цей процес нарешті йде впевнено в правильно у напрямку, і вже невідворотньо.
Якщо раптом і буде наступний Майдан, то тільки якщо уряд України раптом полізе знов під Російськ Федерацію. І такий уряд буде знесений вже кривавим збройним повстанням. Але ймовірність того я вважаю вкрай малою (5% не раніше 2020).
Наше майбутнє виглядає приблизно, як вид з мого вікна. Де все, крім неба, я зробила сама.
Звісно хмари є і будуть, можуть бути ще гради і буревії, проллється ще кров, але ….
Все в нас буде добре.
І в песимістів теж.
Наталія Зубар
