Від «Єдиної родини» – до руїни України?
Після російсько-радянського за своєю суттю вересневого свята у Кривому Розі на душі було і гидко, і гірко. А саме те свято називалося по-совковому банально й примітивно: «Єдина родина – моя Україна». […]
Після російсько-радянського за своєю суттю вересневого свята у Кривому Розі на душі було і гидко, і гірко. А саме те свято називалося по-совковому банально й примітивно: «Єдина родина – моя Україна». […]
КЧП показала більш ефективний спосіб боротьби з корупцією: публічне викриття. Там, де закони не працюють, громадська думка може сама досягти такої форми мобілізації, яка призведе до виключення тих, хто не відповідає стандартам чесноті. Для цього потрібна солідарність громадянського суспільства та плідний альянс зі ЗМІ. Але абсолютно очевидно, що це працює. […]
Юристам знайоме поняття неосудности, котра полягає у нездатности особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки… […]
В разі ухвалення і втілення у життя цього законопроекту ще більшого масштабу набудуть порушення мовних прав українців та представників інших національних меншин України, будуть порушені засади конституційного ладу України, розпочнеться процес її федералізації, виникне серйозна загроза цілісності української держави. […]
В Україні у місцевої влади нема єдиного підходу, єдиної практики реалізації права на мирні зібрання. При намаганнях громадян реалізувати це право влада часто порушує Конституцію. Надвисокий відсоток задоволених позовів місцевої влади щодо обмеження права на мирні зібрання навряд чи свідчить про неупередженість судів при розгляді таких справ. […]
Правозахисник та дисидент Василь Овсієнко, що на днях перебував у Горлівці, розповідав як у радянські часи політично активні студенти ходили постійно під страхом мінімум бути виключеними з університету за свою активність, максимум до студента приходили працівники КДБ. 20 років пройшло з моменту падіння «імперії зла», вже здавалось би університетські чистки давно в минулому, та проте нажаль це не так. […]
Про антикорупційну кампанію проведену в Румунії у 2004 році, в результаті якої приблизно сотня депутатів з неоднозначною репутацією лишилися поза парламентом. І якщо багато спостерігачів вважали цю кампанію «оригінальною», проблеми, на розв’язання яких вона була спрямована, широко розповсюджені у посткомуністичному світі: політичні еліти, іноді більше схожі на хижацькі еліти; поглинання держави великим бізнесом; виборці з низьким рівнем громадянської компетенції та інтересу до політики. Ситуація на Балканах та у колишньому СРСР іноді виглядає безнадійною. Але це не так. Історія, яку ми розповімо, переважно, є історією успіху. […]
ЕС не може відкидати прагнення не дуже демократичних держав стати членами ЕС. Це шанс для ЕС підтримати й удосконалити слабкі паростки демократичних цінностей цих держав. Щоб не помилитися у доборі майбутніх членів, ЕС мусить ставити таким державам певні попередні умови, без дотримання яких членство в ЕС неможливе. […]
За розголосом про викриття копіпейсту в президенській книзі, всі забули з чого все починалось. А починалось все з щирого бажання глави держави, щоб «Україна – ще мало відома в Європі та у світі,» стала більш […]
Розслідування вбивства Георгія стало своєрідним тестом на перевірку ставлення української влади до свободи слова, європейського вибору, лакмусовим папірцем щодо відкритості, щирості, відсутності подвійних стандартів. […]
Наближається форум на вищому рівні Україна-ЕС, де буде розглянута питання про приєднання України до Угоди про Зону Вільної Торгівлі з Европою. Згода ЕС на таке приєднання без низки попередніх умов з боку ЕС до України буде величезною помилкою Европи як з економічно-го так і з політичного боку. […]
Поки в Україні руйнуватимуть історичну пам’ять народу, поки безкарно будуть знущатися над пам’яттю жертв Голодомору та комуністичного терору взагалі, то не слід себе зараховувати до цивілізованих країн.
Руйнування меморіальних табличок в Калиновому гаю Києва та всесвітнє відзначення 10-ої річниці терористичної атаки на США є саме тим прикладом до чого може допровадити комуністична ідеологія, яка ніколи не звертала увагу на жертви – вона ж бо трималася тільки завдяки терору […]
“…усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями…” Що малося на увазі тоді, коли депутати тої ще Верховної Ради вписували це речення до нашого законодавчого і правового фундаменту і приймали його? […]
Не маючи на увазі робити якогось відкриття в аналізі українського державотворення, все ж зауважу – в свідомості української політичної еліти відсутня, або ж не превалює державницька ідея. Тож, замість того, щоби розбудовувати й укріплювати свою державу, якої ми спромоглись вперше після століть бездержавності, ця, з дозволу сказати, «еліта», дорвавшись до влади, використовує її для влаштування життя свого оточення, своїх близьких, рідних, дітей, внуків й правнуків.
Нині есей є актуальним як ніколи. Не тільки для харків’ян, котрі спостерігають сплеск молодіжної активності (як зауважив Василь Шкляр, побачивши на брамі Харківського літмузею артефакти цієї активності “5-й Харків, котрий як молода трава проростає крізь хмиз”). Він є актуальним для всіх небайдужих українців як заклик будувати якісно нову вільну країну для вільних освічених людей.
[…]
COPYLEFT (C) MAIDAN.ORG.UA - 2000-2024.