Як відомо, наприкінці грудня гр-н Янукович В.Ф. видав указ, котрим зробив доволі комічну спробу позбавити українців Дня Свободи, пославшись на “пропозиції громадян, громадських організацій”.
Інший громадянин вирішив поцікавитися, скільки ж було тих пропозицій і що ж то за “громадські організації”, яким День Свободи муляє очі, у зв’язку з чим до Адміністрації Януковича полетів відповідний запит. Відповідь АП, надіслана електронною поштою – нижче до вашої уваги.
p.s. 22.11.2012 – черговий День Свободи. Зустрінемося на Майдані.
*****
Шановний пане Северин!
На Ваш запит від 30 грудня 2011 року щодо Указу Президента України «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят» повідомляю наступне.
На адресу Президента України неодноразово надходили листи від громадських організацій з пропозиціями скасувати Указ Президента №1619 від 19.11.2005 року «Про День свободи» як такий, що роз’єднує українське суспільство, оскільки 22 листопада є святковою датою лише для частини громадян України.
На адресу Президента України неодноразово надходили листи від громадських організацій з пропозиціями скасувати Указ Президента №1619 від 19.11.2005 року «Про День свободи» як такий, що роз’єднує українське суспільство, оскільки 22 листопада є святковою датою лише для частини громадян України.
Під час підготовки Указу, який внормовував відзначення пам’ятних дат та професійних свят були, зокрема, враховані останні звернення з цього приводу таких організацій: Вінницька обласна рада ветеранів, Київська обласна організація «Товариство червоного хреста України», Дніпропетровське регіональне відділення організації офіцерів спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю «Центр», ВО «Союз організацій інвалідів України» (Кіровоградська обл..), Благодійний фонд «За нове життя», Міжнародна ГО «Берегиня світу», ГО «Спілка шахтарів-інвалідів і потерпілих на підприємствах Донецької області», Міжнародна правозахисна громадська організація «Континент», Рада пенсіонерів України, Міжнародна ГО «Ми – українці», Дніпропетровська обласна асоціація прикордонників, Чернігівська обласна організація Національної спілки письменників України, Полтавське регіональне відділення Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, Чернігівська обласна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців, Київська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) тощо.
На Ваш запит надаю витяги з листів з обґрунтуванням позиції авторів із згаданого питання.
«Сплинуло кілька років, і ми спостерігаємо, що реакція на минулі події, пов’язані з виборами Президента у 2004 році викликають неодностайну реакцію у суспільстві як на Заході, так і на Сході країни», – зазначається в листі МГО «Ми українці».
«Сплинуло кілька років, і ми спостерігаємо, що реакція на минулі події, пов’язані з виборами Президента у 2004 році викликають неодностайну реакцію у суспільстві як на Заході, так і на Сході країни», – зазначається в листі МГО «Ми українці».
«Празднование 22 ноября Дня свободы стало поводом для раздоров и разногласий с момента его провозглашения. Изначально объявить праздником день, который ознаменовал победу одной из двух основных политических сил в стране, одной из двух Украин – это заранее создать конфликт. Не нужно забывать, что в те дни были разные майданы… И объявление праздником победы одной из Украин углубляет раскол в обществе», – йдеться в листі Дніпропетровського регіонального відділення організації офіцерів спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю «Центр».
«Для одних 22 ноября – действительно победа. Но для многих других – поражение, отбросившее Украину на семь лет назад, остановившее наше нормальное социально-экономическое развитие. Оставим такие оценки истории, она все расставит по своим местам. Вопрос в другом: нужно ли сегодня на государственном уровне отмечать даты, которые разрывают страну?», – йдеться в листі міжнародної громадської організації «Берегиня світу».
Автори цих листів просили перенести відзначення Дня свободи на іншу, визначальну для історії України, дату, що знайшло своє відображення у відповідному Указі Глави держави.
Також повідомляю, що Президент України підписав доручення щодо святкування Дня Соборності та Свободи України.
Кабінету Міністрів України доручено організувати та провести 22 січня 2012 року в обласних центрах та інших населених пунктах України святкові заходи з нагоди відзначення Дня Соборності та Свободи України. У Києві такі заходи відбудуться за участі керівництва держави. Уряд також організує культурно-мистецькі заходи, наукові конференції та круглі столи для обговорення шляхів консолідації українського суспільства; в навчальних закладах відбудуться тематичні уроки та лекції.
Міністерству закордонних справ України доручено забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів до Дня Соборності та Свободи України, в тому числі сприяння українській громадськості за кордоном в організації його відзначення, участь у відповідних заходах представників дипломатичного корпусу.
Дякую за Ваш запит.
З повагою
Керівник Головного управління
забезпечення доступу до публічної інформації
Адміністрації президента України Д. Іванеско
забезпечення доступу до публічної інформації
Адміністрації президента України
“…оскільки 22 листопада є святковою датою лише для частини громадян України.”
Пропоную послати нахуй всі комуністичні свята, “оскільки вони також є святковими датами лише для невеликої частини громадян України”.
А якщо піти далі, то треба також послати нахуй і самого януковича, оскільки він також є святковою датою лише для частини громадян України.
Не переконує перелік організацій в такому представництві української громадськості щоб на ньому могли грунтуватись якісь закони. І цитати дещо дебільно звучать: “Дві України”, “Для одних 22 листопада – перемога, для інших – поразка”… Приведені цитати – калька з речей політдіячів які жахаються українців нерозділених і непереможених. Де дві України? Хто кого переміг? Я “оранжевий” але переможцем ні тоді, ні тепер себе не почуваю. Як , до речі, і переможеним. Я надіявся і бачив надію в очах інших. Велику надію на початок людського життя. Невже така коротка пам’ять у представників перелічених організацій? Невже вони не бачили, що на Майдані ворогів не було? Були люди, які з подивом усвідомлювали, що хочуть вони одного і того ж – людського життя в своїй домівці. І тепер нема переможених і переможців, є ошукані, що прозрівають. Це прозріння намагаютья загальмувати і спрямувати в агресію. Не хвилюйтесь, відповідні панове, кривавих бунтів не буде попри всіх ваших зусиль. Але розплата неминуча. Ніякі закони вас від неї не захистять.
Леоніде!!! На Майдані були вороги!!! Вороги,– хамства та бидластости. Хамо-кратія такеґо не забуває! ;)