Пам’яті Ярослава Лемика

Провід Львівської обласної організації Конгресу Українських Націоналістів, Асоціація депутатів м. Львова, Центр національного відродження ім. С. Бандери, Організація Українських Націоналістів, Клуб греко – католицької інтелігенції з глибоким смутком сповіщають, що на 72 році життя після тяжкої хвороби пішов у засвіти відомий громадський діяч, колекціонер українського мистецтва, головний редактор відродженого часопису «Світ Дитини», знаний кінодокументаліст, один із засновників Благодійних фондів Степана Бандери, Борцям за волю України, один із активних учасників дисидентського руху, руху за відродження УГКЦ, активний діяч Благодійного фонду «Карітас УГКЦ», депутат Львівської міської ради перших демократичних скликань, член керівних органів Конгресу Українських Націоналістів обласного та всеукраїнського рівня ЯРОСЛАВ ЛЕМИК. Його повний послужний список важко помістити в рамках некролога. В багатьох галузях суспільного, культурного, політичного, громадсько-релігійного життя він зробив помітний вклад, залишаючись при цьому скромною людиною та гідним громадянином. Безліч речей, до яких він мав стосунок, дають підстави стверджувати, що їх автором був саме він.

Його пам’ятатимуть учасники руху шестидесятників, учасники перших демократичних мітингів, на яких вирішувалась доля Незалежної України. Без його сивочолої постаті з камерою на плечі важко уявити етапні події сучасності: підняття прапора над Львівською Ратушею, демонтаж комуністичних ідолів, перейменування вулиць, приватизація творчих майстерень, формування муніципальної колекції українського мистецтва для Галереї Мистецтв, спорудження багатьох пам’ятників у нашому місті та області. Він стояв біля витоків сучасної «Просвіти», Народного Руху, Конгресу Українських Націоналістів разом з легендарною Славою Стецько, яку саме він запросив повернутися в Україну. Ярослав був ініціатором багатьох добрих справ, більшість з яких сам і реалізовував.

Разом з дружиною він відродив і видавав часопис «Світ Дитини», залучивши багатьох письменників та художників – відомих, молодих і зовсім юних. У журналі побачили світ і багато книг, які потрапили свого часу під ніж комуністичної цензури.

Він робив усе, що вважав потрібним людям. Він був великим поціновувачем мистецтва, його системним збирачем, а відтак і рятівником високохудожніх творів від заїжджих мародерів і доморощених вандалів. Завдяки йому та його однодумцям вдалося зберегти цілі пласти українського ужиткового мистецтва: писанкарство, різьбярство, кераміка, вишивка, іконопис. В цьому купалася його велика українська душа. Рідко яка виставка відкривалася без його присутності.

Ще цього року, вже в час хвороби, йому вдалося зреалізувати ще один проект. За його активної участі в рідному селі Солова на Золочівщині збудовано пам’ятник його великому родичеві Миколі Лемику, котрий здійснив «постріл на захист мільйонів жертв Голодомору».

Глибину і велич його внеску у відродження української нації, державності, розбудову незалежної України, мабуть, ми осягнемо пізніше. Але і в час непоправної втрати нашого друга, приятеля, побратима ми занурюємося в глибоку скорботу і висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким покійного. Ми згадуватимемо Ярослава Лемика і щиро молитимемось за упокій його творчої душі. Вічна йому пам’ять!

В.Шпіцер, Т.Гентош, І.Калинець, І.Губка, М.Пшевлоцький, Д.Гусяк, І. Головацький, І.Данилиха, Я.Сватко, С.Шабатура, М.Гель, М.Петренко, І.Берест, А.Микуш, Н.Данилиха, М.Максимів, В.Васюта, В.Спаньчак, Б.Стельмах, Р.Чмелик, Р.Наконечний, О.Гринюк, О.Думанська, О.Якимів, Н.Лавринів, І.Крислач, М.Горинь, В.Патик, Б.Сорока, І.Семенко, Р.Грицевич, В.Ярич, І.Гречко Р.Романович, С.Вовк, М.Бачинська, Л.Смага, О.Скоп, І.Мартинець, Є. і М. .Шимчук, Г.Чопик, Ю.Баран, І.Рудницький, М.Козак, Б.Вовк, Т.Лозинський, Я.Пітко, І.Колодій, Н.Гнатів, Я.Кушнір, Б.Салагай, Я.Гнатів, А.Ментух, І.Остафійчук, І.Паславський, О.Федоришин, Н.Малиновська, Б.Панкевич, Б.Ковалів, Т.Федів, С.Горечий.

 

Über Ярослав Сватко 331 Artikel
Журналіст. Керував газетою «Шлях перемоги», яку ще у 1954 році заснував Степан Бандера. У 1995 році створив видавництво «Галицька видавнича спілка», яким керує донині. Написав кілька науково-популярних книжок на історичну тематику.