І я там був. Сьогодні. Як завжди. Тільки одного не розумію: яке відношення має до народних грошей пам’ятник «бійцю-прикордоннику НКВД»? І ще одного: де були мешканці Нововолинська та депутати міськради? Чому завжди я? Як помру, то ви всі скажете: «Яка стара скотина! А ми на нього, всі так надіялись». А ще на Наталію Семенівну Камишникову. Пробачте, але вона сама, без вас, не змогла відстояти демонтаж бетонних плит та тротуару біля пам’ятника.
Підходили декілька людей із навколишніх будинків. Постояли, розповіли про свої образи на кафе «Міраж», а ще як у них протікають дахи, про комунальні жахіття, свою прибудинкову територію та й розійшлись. Перехожі, у кращому випадку, розпитували про дійство, що розгорнулось на бульварі Шевченка із залученням важкої будівельної техніки, хитали головами та й поспішали у своїх справах. Депутати «SD», нібито, поїхали до голови ВОДА Б.Клімчука у Луцьк.
Пішов і я. Фото, як завжди, надаю. Все, що можу…
19.07.2013 року
Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ, Волинь
Історія питання: А пів-мільйона гривень – таки тю-тю!
Москидія пєрєстраіваєцца. Да здраствуєть мудрая ригіанальная палітіка КПСС! Як би я був ними, я б робив ще більше і нахабніше… Українці! Які ж ви недолугі і ліниві. Чи й правда, вже навік забомбовані татро-монголами, які зараз москидами звуться?