Працівники Вінницького національного аграрного університету знову силовими методами намагались завадити поширенню листівок на захист ЗНО. Незважаючи на розголос, якого набув напад на активістів “Відсічі” під стінами ВНАУ 16 липня, президент цього вишу – народний депутат Григорій Калетнік – є послідовним у своїх діях і не змінює методів протидії громадським активістам.
10 серпня, в останній день вступної кампанії для майбутніх студентів, які навчатимуться за державний кошт, активісти Громадянського руху “Відсіч” планували встановити біля Вінницького національного аграрного університету інформаційний намет на захист ЗНО та поширити листівки з описом загроз законопроекту “Про вищу освіту” Ківалова-Калетніка-Сороки та законопроекту про внесення змін до чинного закону “Про вищу освіту” батька й сина Калетніків.
Аби завадити цьому, неподалік від університету на них очікували молодики, які перешкоджали пересуванню активістів. Підійти до ВНАУ активістам вдалося завдяки допомозі працівників міліції, які забезпечили їх прохід. Однак один з правоохоронців повідомив, що на території ВНАУ вони не будуть захищати активістів від нападів, оскільки не мають відповідного наказу. Також міліція повідомила, що вважає встановлення намету незаконним, і що на місце подій має приїхати заступник мера, щоб це довести, але чиновник так і не з’явився.
Біля університету близько двадцяти молодиків всіляко перешкоджали активістам: блокували, штовхали, заламували їм руки та вибивали з них фото- і відеотехніку.
Особливо нахабно поводився вже відомий з попереднього нападу голова профспілкового комітету студентів ВНАУ Будяк Руслан Володимирович. Він особисто неодноразово намагався вирвати з рук журналіста відеокамеру, бив його по руках, а дівчат-активісток штовхав та наступав їм на ноги. Також Будяк і декілька його колег разом били активістів ліктями та колінами так, щоб це залишилось непомітним для об’єктивів відеокамер.
Руслан Будяк
Помічниця нардепа Калетніка Решетник Олена Степанівна. Вона вже відзначалась нападом на активістку “Відсічі” під час поширення листівок 3 липня.
Також відзначилась Висоцька Владислава Вікторівна – працівниця центру довузівської підготовки ВНАУ, яка після невдалих спроб відібрати в активістки відеокамеру подала працівникам міліції заяву про напад на неї, але потім її відкликала (активістка також подала аналогічну заяву).
Представник приймальної комісії ВНАУ Анатолій Ковальський
Крім того, нападники вирішили урізноманітнити свою тактику і ошелешити та дезорганізувати активістів своїми непристойними діями. Як тільки відеокамери припиняли їх знімати, одна з захисниць Калетніка почала “вішатись” на активістів чоловічої статі та обіймати їх. А голова профкому, який, до речі, також є членом Вченої ради ВНАУ, хапав дівчат-активісток за ноги, а одну з дівчат штовхав, обійнявши її при цьому. Були й “приставання” хлопців до хлопців.
В цей час в приміщенні 3-го корпусу ВНАУ проходив міжнародний дитячий, молодіжний фестиваль аудіовізуальних мистецтв “Кришталеві джерела”, учасниками якого є школярі як старших класів, так і молодшого віку. Чимала кількість учасників фестивалю відпочивала біля університету і стала свідками нападу представників ВНАУ на активістів, але очевидно, підлеглих Калетніка це не бентежило.
Дії представників університету також привернули увагу батьків та абітурієнтів, які знаходились поблизу. Активісти роздали їм частину листівок, після чого невідомий з числа присутніх молодиків викрав мішок з листівками та побіг до гуртожитку університету.
На заяву активістів про крадіжку працівники міліції відповіли, що вони запам’ятали обличчя цього хлопця і пообіцяли вжити відповідних заходів. Після цього правоохоронці звернулись до голови профкому Руслана Будяка і сказали, щоб він йшов шукати листівки, а також відправили до корпусу, де зник невідомий, декілька міліціонерів. Знайти їм вдалось тільки порожній мішок.
На відміну від подій 16 липня, коли за брутальними нападами на активісток та бездіяльністю своїх підлеглих спостерігав начальник Вінницького відділу міліції підполковник Юрій Куций, цього разу на місці подій був майже повністю інший склад працівників міліції та інший безпосередній керівник підрозділу. Правоохоронці хоч і не дуже активно, але все ж таки реагували на звернення активістів та час від часу відсторонювали молодиків Калетніка від дівчат-активісток. Як виявилось ввечері цього ж дня, ці, деякі начебто позитивні зміни в поведінці правоохоронців, були оманливими.
Після того, як активісти розділились – частина з них залишились давати покази міліції, а частина разом з речами поїхала – калетніківці не заспокоїлись і продовжили стежити за ними в громадському транспорті та на вулицях міста.
Ввечері активісти планували розповсюдження інформаційних листівок серед батьків та абітурієнтів, що завітали на фестиваль, що його Вінницький аграрний університет вже вдруге приймає на своїй території як співорганізатор заходу. 10 серпня о 19.00 було заплановано його урочисте відкриття. І хоча цього разу президент університету не виступав на відкритті, як це було минулого року, в інтерв’ю, яке він дав організатору заходу – Національній раді з питань телебачення та радіомовлення – він розповів про свої мотиви:
“Чим я керуюся, приймаючи такий фестиваль? Перебуваючи на всіх своїх посадах упродовж усього життєвого шляху, я завжди найбільше уваги приділяв розвитку молоді, особливо сільським і міським школярам та студентству.”
Якому напрямку розвитку студентів Григорій Калетнік приділяє увагу активісти Громадянського руху “Відсіч” цього вечора змогли відчути, в буквальному розумінні, на власній шкурі.
Стеження за собою вони помітили ще на Соборній площі, але в транспорті за ними слідкував лише один молодик. Коли ж активісти вийшли на зупинці біля вишу, то на них вже чекала ціла група. Це були ті самі люди, які перешкоджали активістам біля університету зранку.
Представники “Відсічі” не встигли пройти і пари метрів в напрямку ВНАУ, як на них напали. На 5-х хлопців і 4-х дівчат напало близько 20 молодиків спортивної статури, які, вже не соромлячись, щосили штовхали активістів, хапали їх за руки та били. Напад тривав близько десяти хвилин, після чого нападники відійшли і стали осторонь. Одним з найагресивніших нападників знову був член Вченої ради, помічник ректора та голова профспілкового комітету студентів – Будяк Руслан Володимирович.
Одному з активістів ще в перші хвилини нападу вдалось зателефонувати до міліції, але міліціонери проїхали повз них, помахавши активістам рукою звікна машини.
Активісти ще з десяток разів телефонували за номером 102, але там скидали телефонний дзвінок або не брали слухавку. Коли, зрештою, вдалось додзвонитись, там повідомили, що на місце виїхала оперативна група. Її приїзду довелось чекати півтори години.
Троє працівників міліції. які нарешті приїхали за викликом, заявили, що вони не можуть забезпечити безпеку активістів, встановили особи нападників, відвідали адміністрацію ВНАУ та викликали слідчо-оперативну групу.
Слідчо-оперативна група приїхала ще за годину, активісти надали їй пояснення та написали заяви про злочин.
Згодом на місце подій під’їхав також начальник ІТТ ВМУ УМВС Янковський Олег Вячеславович, який спершу відмовлявся представлятись, але після суперечки, зрештою, пред’явив своє посвідчення.
Активісти ще декілька разів намагались пройти до аграрного університету, та шлях їм одразу загороджували калетніківські молодики. Представники правоохоронних органів спершу просто спостерігали за тим, що відбувається, а потім стали між активістами та нападниками.
Не на камеру один із співробітників міліції повідомив, що голова профкому Руслан Будяк пояснив своє небажання залишити активістів у спокої фразою: “Якщо я піду звідси, то мене звільнять”.
Впевнившись, що нардеп Калетнік добре охороняє підступи до своєї вотчини, активісти вирішили донести інформацію про загрози, які містяться в розроблених цим парламентарем законопроектах, не тільки до відома абітурієнтів, а й до якомога більшої кількості мешканців Вінниці. З цією метою наступного ранку вони провели в місті розклейку та розповсюдження інформаційних листівок.
Джерело: “Вставай і дій!”
ВНАУ також має своїх “достойних мельниківців”, але зараз вони підтримуються провладними наперсточниками.