Сьогодні одна з творців української медіаспільноти Альона Притула назвала мене та всіх підписантів відкритого звернення до Степана Полторака щодо відзначення Насті Станко (ібн Антонюк) подякою МО “ПАТРІОТОБОТАМИ”.
Раніше ми були “порохоботами” через підтримку Президента та не підтримку всяких Тимошенок, “Самопомічей” та інших дівчаток за викликом. А тепер нас підвищили до “патріотоботів”.
Я – патріот. Я – націоналіст, ліберальний націоналіст. І я пишаюсь цим. І як історик я знаю значення цих слів. Більше того, “націоналіст” – це не пугало для людей, яким воно стало під впливом лівацької толерантності постмодерністів-ліваків. В англійській мові слово “nation” позначає і народ, і націю. В Оксфордському словнику 2015 року поняття націоналізм означає “бажання групи людей, які належать до одного народу і мають одну культуру, мову тощо, сформувати незалежну державу”. Любити свою державу та бути відданим їй – це погано.
Бачте, ТАК, це погано! І про це розповідає не лише Притула, а й “розслідувач” “схематізатор”, виходець з того ж гуртка медіаспільноти Наталія Седлецька. Седлецька прямо заявила на сабантує медіаспільноти “Межигір’яфест”, що “ПАТРІОТИЗМ – нова парадигма, яка НАВ’ЯЗУЄТЬСЯ НАМ ВЛАДОЮ”!
ЗРОЗУМІЛИ? Невеликі (адже необхідно зробити набагато більше ще вчора), але реальні кроки з боку влади на розвиток та захист Української держави та української мови – “нав’язуються нам владою”. Ось так.
Тому мені не дивно, що українці з послідовною державницькою позицією є проблемою для медіаспільноти, яка послідовно проводять політику “адіннарод”, завуальовану тим, що “є інакші рузкіє”, а “влада нас злила в котлах”. Я про це писав у січні 2016 у своїй статті “Масові блокування у твіттері – початок рашистської спецоперації «Єдіний народ»”. Про цю медіаспільноту я писав.
Ми пам’ятаємо, що у листопаді риторика Кремля різко змінилась, і знову залунали гасла про «єдіний народ» та «хахли, давайте жить дружна». З осені українські журналісти (Андрій Куликов, Настя Станко та багато інших)разом зі своїми ЗМІ та іншими ЗМІ, які існують, у першу чергу, за рахунок західних грантів, та редакціями українських служб ЗМІ, фінансованих Держдепом – Громадське, Громадське радіо, Українська Правда, Радіо Свобода, Голос Америки почали намацувати у суспільстві тему прощення сепаратистів, що там все гаразд, вони просто помилились, нарешті їх треба просто «панять і прастіть».
Сама спецоперація почалась саме перед різдвяно-новорічними святами, коли падає активність людей у соціальних мережах, щоби вона пройшла найбільш ефективно та менш помітно. Вона складається з 5-ти великих етапів. У першому етапі – «Інформаційна зачистка» – беруть участь:
- координатори та учасники ботомереж (боти, зазвичай, мають вигадані рандомні імена, номерні ніки та «яєчні» профілі, за допомогою яких відбуваються масові скарги на твіти українських користувачів;
- частина керівництва твіттера, яке в курсі ситуації, але жодним чином не реагує, оскільки отримало значні хабарі від Росії;
- українські грантожери ЗМІ (Громадське, Громадське радіо, УП, Радіо Свобода), інші грантожери-ЗМІ, грантожери-журналісти/громдіячі, українська служба «Голосу Америки» (на чолі з «лайкатєльніцей» новароскіх акків Мирославою «Миросєй» Гонгадзе) тощо, які активно сприяють такій ситуації;
Тепер же всі дотичні починають показувати своє справжнє єство. А тому звинувачення у тому, що медіаістоти поширюють російські методички та просувають російські інформвіруси набуває вже інакших барв. Це єство не просто антирозвиткової групи (що таке антирозвиткова група інтересів – почитайте у статті Анджея Зибертовича), а чогось такого, що межує з державною зрадою, з ворогом Української держави.
Медіаспільнота втрачає вплив, адже саме завдяки ньому вони можуть запрошувати величезні гранти на свою підривну діяльність. А в умовах скорочення видатків Держдепу на такі “акції” питання “шматка хліба” постає дуже гостро. І тому, щоби залишитись на плаву, треба боротись за збереження свого впливу та монополізму на інформацію, яку вони в інформаційну епоху втрачають.
Але це добре. Очищення триває. Але завдяки своїй природній тупості (адже для мене вже не секрет, що до лав медіспільноти набирають за тестом на IQ, точніше відсутність того IQ) вони самі себе маргіналізують. Впевнений, що зовсім скоро ця медіаспільнота буде викинута на смітник історії. “Вернай дарогай ідьотє, товаріщі!”
Сергій Петров, історик, ІЦ “Майдан Моніторинг”, підписант Звернення до міністра оборони України щодо нагородження Анастасії Антонюк (Станко)
Зображення на заставці: @ukrola2
