Люди залишають по собі набагато більше слідів, ніж усвідомлюють. Класичним прикладом використання історії зв’язків між людьми в такій дуже актуальній галузі знань як аналіз соціальних мереж стала історія про пошуки Саддама Хусейна.
Саддам Хусейн добре ховався і мав вірних прибічників. Арешт найближчих до нього людей не дуже допоміг слідству – всі мовчали, очевидно, навіть під тортурами. Однак, в них були знайдені сімейні фотоальбоми, традиційні збірки фото з дітьми, родичами, святами, які є у більшості людей.
Слідчі намалювали карти зв’язків, які показували, хто з ким знаходиться на фото, і як часто, і таким чином вирахували все найближче оточення Хусейна. Далі були перевірені всі ці люди починаючи з тих, хто зустрічався на цих фото найчастіше, і доволі швидко в одного з них було знайдено самого втікача.
Ця історія детально описана тут http://www.slate.com/articles/news_and_politics/searching_for_saddam/2010/02/searching_for_saddam_5.html
Ілюстрація з книги Social Networks by Albert-László Barabási (видання 2012 року).
Автор книги звертає увагу на те, що затримання Хуссейна стало можливим через аналіз старих даних, ці альбоми здебільшого містили колективні дитячі фото вже дорослих на той момент людей.
Це було 14 років тому. Зараз технологія дозволяє робити такі розвідки майже без втручання людей. Програми дозволяють акуратно розпізнавати обличчя на фото і автоматично будувати карти зв’язків між людьми. Практично все, що ви бачили про розпізнавання людей в шпигунських фільмах, вже стало реальністю.
Люди, які закликали до кривавих подій весни 2014 року, проливали кров громадян України, створювали картинки масової підтримки “русской весни” в Харкові та інших містах в березні 2014 року, не були підготовані до того, щоби залишити електронний слід, подібний альбомам близьких Хусейна. Тоді вони ще не ховали обличчя, радісно робили колективні фото, позували з битами, колорадськими стрічками і прапорами Російської Федерації.
Організатори “русской весни” не розраховували на те, що сотні українців не злякаються агресивних натовпів і будуть фільмувати кожну хвилину, кожне обличчя і, що головне – кожну групу тих, що принесли війну в наш дім.
Я ніколи не забуду розмову 1 березня 2014 року з кореспондентом Радіо Свобода в Харкові Володимиром Носковим. На майдані Свободи кілька тисяч прихильників Росії брутально били всіх з українською символікою, в лікарні потрапило 106 людей, і ще багато відмовилося від госпіталізації, бо боялися проросійських настроїв в лікарнях.
Володю тільки що відбили від натовпу, який був особливо нещадним до журналістів. Я надзвонила до нього і спитала, чим можу допомогти.
– Стрімера мені, Наталко, знайди мені стрімера!
Стрімер знайшлася, і вона, і Володя, і десятки інших відважних людей в той момент розуміли важливість документування подій. Нарешті, настає час, коли ваші фото і відео можуть принести такі саме результати, що і альбоми близьких Саддама Хусейна.
Багато з учасників тих кривавих подій пізніше стали учасниками війни на Донбасі. Багато з тих, хто бив харків’ян в той день та інші дні початку 2014 року, виявилися зовсім не харків’янами, а мешканцями Донбасу або громадянами Росії. Вже в той день були зафіксовані автобуси з номерами сусідніх Белгорода і Воронежа. Зараз прийшов час починати робити карти зв’язків цих людей, знаходити лідерів їх груп. Для того, щоби відстежувати їхні дії і попереджати наступні терористичні акти і провокації.
Вони привели війну в наш дім і мусять бути за це покараними.
А для того вони і їх зв’язки мають стати відомими. Передовсім для того, щоби це більше не повторилося.
Тому ми, команда сайту Майдан, який існує з 2000 року (читайте про нас), звертаємося до всіх, хто документував криваві події початку 2014 року, з проханням – присилайте нам фотографії. Результатом проекту #вонипривеливійнувнашдім будуть оприлюденені детальні описи зв’язків людей, які спричинили криваве насильство в Україні в просторі і часі.
Будь ласка, прочитайте уважно, які саме фото нам потрібні!
Нам потрібні фото з Харкова, Одеси і інших міст України, де в період з 1 березня по 2 травня 2014 року, відбувалися проросійські масові заворушення з застосуванням сили. Ми чекаємо фото від свідків тих подій.
Нам потрібні фото тільки за ті дні, коли в результаті бійок проливалася кров. Фото можуть бути зроблені вами чи людьми, які вас уповноважили на їх використання, не тільки під час кривавих бійок, а і до них, і після них. Наприклад, за 1 березня 2014 року в Харкові в нас вже зібрані великі архіви фото практично за цілий день.
Обличчя мають дивитися на камеру, бути достатньо крупними, щоби ви могли опізнати на них знайомого. Нам не потрібні фото ззаду, в профіль, великого натовпу (більше 10 людей на фото). Нам потрібні якісні фото з високим розрізенням.
Нам не потрібні фото з одним обличчям. Група починається з трьох.
Будь ласка, не присилайте більше повні архіви з сотнями фото, а спробуйте відібрати фото самі.
Ви можете робити скріншоти з відео, якщо це відео в високій якості, не менше 1920 на 1080.
Ось приклад скріншоту з цього відео, на якому розпізнаються обличчя. Один з них, з ймовірністю 81% з Антрацитівського району Луганської області, помічений в військових діях в рядах боку російських терористів на Донбасі.
Якщо ви хочете, щоби авторство фото було вказано, пишіть про це. Обов’язково вказуйте дату і місце зйомки. Всі фото в цій публікації зроблені в Харкові на майдані Свободи 1 березня 2014 року.
Всі прислані вами матеріали можуть бути оприлюднені.
Присилайте ваші фото мені на емейл pani@maidan.org.ua
Наталія Зубар, голова правління Інформаційного центру “Майдан Моніторинг”
Перша публікація Вони привели війну в наш дім. Харків. 1.03.2014
Для тих, кого цікавить аналіз соціальних мереж, пропоную передивитися одну з моїх лекцій на цю тему.
