Актуальна для нас думка авторів “Why nations fail” – помиляються ті, хто думають що економічний успіх в країні може бути досягнутий запрошенням іноземних експертів, які навчать як робити економічний успіх.
Такий підхід виходить з того, що причиною неуспіху є невігластво еліт – еліти просто погано освічені, вони не читали правильні підручники з економіки і не знають, що таке хороша економічна політика, тому не проводять її. Отже, треба прислати іноземних професорів-радників, які знають що написано у підручниках – вони компенсують неосвіченість еліт, навчать як треба робити, і країна розбагатіє.
Але, пишуть автори книжки, виявилося, що це не працює. Або поради професорів не втілюються як годиться, або не дають очікуваного ефекту, а то й призводять до таких катаклізмів, що все рушиться (наприклад, тому, що реформи вступають у жорсткий конфлікт з тими, хто здатен все розрушити – частиною еліт чи революційними елементами) і професори мусять тікати разом з елітами, що до них дослухалися.
Єдине що працює, на думку авторів – “правильно налаштовані” інститути з позитивним зворотним зв’язком: ті, які поступово будуть розширювати економічну та політичну конкуренцію, будуть сприяти створенню та залученню до суспільно-політичного життя нових політичних та економічних еліт. Плюралізм різних еліт та конкуренція (економічна та політична) між ними призводитимуть до подальшого вдосконалення інститутів та сталого поступового зростання – і це неможливо замінити закордонними експертами-професорами економіки.
Тут можна, наприклад, згадати пана Милованова – професора з США, який вчить наших неосвічених урядовців (підтримуючи найосвіченішого з них – випускника Ленінградського вищого військово-політичного училища міністра соціальної політики пана Реву), що спрощенка як схема оплати праці висококваліфікованих фахівців є шкідливою, бо викривлює конкуренцію на ринку праці, оскільки не всі галузі мають можливість використовувати спрощенку, а економічна теорія вчить, що конкурентне поле має бути максимально рівним.
Звісно, професор Милованов правильно цитує підручник з економічної теорії, але не бере до уваги місцевих реалій: в Україні по суті нема галузей, які б реально (а не у абстрактному вакуумі підручника з економіки) конкурували з IT-фірмами за фахівців про яких йдеться, натомість низьке оподаткування дозволяє Україні конкурувати за цих фахівців з іншими країнами – які можуть і хочуть цих фахівців (молодих і мобільних людей, що знають англійську мову) переманити до себе.
І як раз ці люди – освічені, з високими доходами – і можуть стати новою економічною (а тоді й політичною) елітою, яка конкуруватиме зі старими елітами, сприяючи прогресу за принципами, описаними авторами авторів “Why nations fail”. Але для цього вони повинні отримувати високі доходи і лишатися в Україні – і цьому сприяє застосування спрощенки для оплати їх труда.
Маємо класичний конфлікт – історичні обставини в Україні склалися так, що на стимулювання формування нових еліт (і, отже, на стимулювання “правильних” суспільно-політичних інститутів, прискорення їх вдосконалення) працюють механізми, які, відповідно до підручників та експертів, що їх цитують, необхідно скасувати.
