Сергій Петров: Про нову поліцію, культурний шок та реформу МВС

Читаючи стрічку твіттера #‎kyivpolice, побачив 2 речі:

  1. Нова поліція працює за новими стандартами, я би сказав, що це американський стандарт дій поліціянта – не бути каральним органом, але бути сервісним, тобто допомагати людям, а ще – попереджувати можливе виникнення проблемних ситуацій, зокрема, на дорогах.
  2. У киян розрив шаблону, навіть більше, – культурний шок від того, що поліція когось підвозить вночі додому, когось буксирує на СТО, допомагає поміняти колесо на узбіччі, регулює рух там, де для цього є потреба (а ще й лагодить світлофор, бо поліціян, бачте, кандидат фіз-мат наук), надає першу медичну допомогу або просто гасить з пляшки з водою сміттєву урну, що димиться у середмісті.

При цьому більшість дій, які викликають шок та розрив шаблону – це звичайна робота поліції у західних країнах, а також, будемо чесними, громадянський обов’язок будь-якого громадянина. Ми настільки відстали у загальній масі від цивілізованого світу, що дивуємось та захоплюємось діям, що є нормальною реакцією будь-якої адекватної людини на Заході на подібні ситуації, бо до цього привчають це змалку. Саме такі дії поліції мають зламати нашу свідомість не тільки щодо правоохоронних органів як таких, але й щодо наших особистих дій у подібних ситуаціях – ми самі маємо стати більш відкритими до інших, і самі маємо допомагати іншим у подібних ситуаціях. Хоча, приміром, кожен водій знає, що на дорозі слід допомагати іншим, але наскільки часто таке трапляється в реальному житті?

А ще нова поліція має зламати систему правоохоронних органів зсередини. Якщо Саакашвілі – це криголам системи на державному рівні, то поліція – криголам системи МВС. Інакше і бути не може. До поліції прийшли свідомі свого вибору люди, які справді хочуть своїми діями змінити правоохоронну систему в Україні. І конфлікт зі старою системою неминучий: свавілля у райвідділках, коли, приміром, затриманих хуліганів відразу відпускають, неефективність правоохоронної та судової системи загалом. Я гадаю, що вони знають на що ідуть, і готові до цього. У конфлікті старого і неефективного з новим та дієвим завжди перемагає нове. А ще додайте підтримку та довіру населення до поліції. Цей психологічний зв’язок між людьми та поліціянтами, що буде міцнішати весь час – важлива складова у боротьбі із системою, і саме це даватиме поліцейським сил, а людям – віру.

Я впевнений, що ми почуємо про багато фактів щодо неефективності системи та про спротив системи змінами від самих поліцейських , що викликатимуть у нас природне обурення, почуємо багато “псевдовикриттів” про нову поліцію, які вже почали з’являтися (першими, традиційно, “спалилися” “Вєсті”). Але старт змінам у системі МВС відбувся, і вороття “стабільності” для старих мусорів вже немає.

 

P.S. Відразу відповім на питання чому реформа поліції триватиме 2-3 роки (я так, гадаю, до кінця 2017 року)?

По-перше, кінець 2017 року – це дедлайн для головних “галузевих” реформ в Україні як такий;
по-друге, Україна – не Грузія і за територією, і за чисельністю населення, і для реалізації реформи потрібні надзвичайно великі ресурси та великий обсяг роботи, що треба виконати, – замінити стару систему новою;

по-третє, американці враховують досвід Грузії, де, звільнивши всіх в один день, було набуто купу ворогів командою Саакашвілі. У теперішній ситуації в Україні таке зробити неможливо через внутрішні і зовнішні загрози;

по-четверте, американці враховують і інший досвід реформ в Грузії: реформи треба проводити поступово і таким чином, щоби заразом змінювався менталітет та свідомість українців (згадайте перемогу Іванішвілі на президентських виборах і переслідування команди Саакашвілі) – тоді зміниться не лише країна, а й саме суспільство і повернення до влади прихильників “старого” буде неможливе a priori;

по-п’яте, патрульна служба безпосередньо контактує з людьми, і тому зміна ставлення до правоохоронних органів слід розпочинати саме з неї – це ті зміни, які відразу кидаються у вічі, а тому люди природно стають союзниками поліції, а також більш законослухняними.

 

 

Джерело: Фейсбук автора

Acerca de Сергій Петров 248 Articles
історик, аналітик Інформаційного Центру "Майдан Моніторинг" (сайт "Майдан"), громадський активіст, редактор української Вікіпедії

1 Comment

Los comentarios están cerrados.