Rosjanie mordują nie tylko na Ukrainie.

Rosjanie mordują nie tylko na Ukrainie. Połączone siły armii malijskiej z rosyjskimi najemnikami z firmy Wagner dopuściły się zbrodni wojennej we wsi Mourrah, w środkowym Mali. Miasteczko od kilku lat było pod kontrolą kilkudziesięcioosobowego oddziału dżihadystów z ugrupowania Katiba Macina. Ale Rosjanie z wojskiem malijskim wymordowali ponad trzysta osób, czyli nie tylko dżihadystów, lecz całą ludność malutkiej wioski. Jest to zbrodnia podobna rozmiarami do tej, która miała miejsce w Buczy pod Kijowem dokładnie w tym samym czasie.

Operacja wagnerowców z armią malijską w Mourrah miała miejsce od 27 marca, czyli w dzień targowy, kiedy do wsi zeszli się okoliczni pasterze, aby sprzedawać bydło. Według zbieżnych doniesień dziennikarzy i organizacji obrony praw człowieka (Amnesty International, Human Rights Watch) zaczęło się od ostrzału ciężką bronią maszynową ze śmigłowców. Następnych rozstrzeliwano w kolejnych grupach przez cztery dni aż do 31 marca. Niektórzy musieli sami kopać doły, w których ich zabito. Przeżyło tylko 19 osób. Okryto masowe groby z ponad setką ofiar, a we wsi leżało kolejne dwieście ciał.

Nieco wcześniej dziennikarzom udało się zrobić ukradkiem zdjęcia z bazy rosyjskiej firmy najemniczej Wagner w Mali. Widać trenujących Rosjan i ich pojazdy opancerzone – o ile się nie mylę, są to ośmiokołowe BTR-80 produkcji rosyjskiej.

Wybicie w pień całej wsi w rejonie zamieszkałym przez lud koczowniczy Fulani (zwani także Peulami), z którego głównie rekrutują się dżihadyści w tej okolicy, może mieć tylko jeden skutek: jeszcze większy gniew przeciwko władzom w Bamako i jeszcze więcej ochotników zasilających szeregi dżihadystów.

Francja od ponad dekady prowadzi wojnę przeciwko dżihadystom islamskim w tym regionie, na czele koalicji z udziałem armii sąsiednich krajów i niektórych krajów europejskich. Jednak w ubiegłym roku na skutek puczu władzę w Mali objęła junta wojskowa, która w zasadzie wyprosiła Francję z tego kraju i zatrudniła firmę Wagner. Równolegle, w Mali trwa intensywna agitacja jednocześnie antyfrancuska i prorosyjska.

Afryka zachodnia jest bardzo ważnym frontem konfrontacji między Rosją a Wolnym Światem, w którym niestety Kreml odnosi poważne sukcesy. Za mało się o tym mówi.

Marcin Ludwik Rey

3 Komentarze

  1. Дякую за острівець спротиву, незаангажованість, висвітлення злочинних дій російських найманців проти мирного населення. Ваша принципова об’єктивність як журналістів що не мають відношення до більшості “кішенькових ЗМІ”, які створюють фейкові новини за брудні гроші замовника/власника каналу стає дедалі рідкісним якґвищем

  2. …явищем,яке замість сприйняття чогось звичного (в контексті набутих моральних цінностей
    суспільства ХХІст.) викликає здивування та надію.
    Така реакція є поштовхом до розмірковування–чи справді наше суспільство прямує шляхом розвитку?
    (Впродовж минулого століття дві сві тові війни нічому не навчили людство, якщо паралельно прискорюванню науковому розвитку збільшується рівень людської агресії що разом із блюзнірськими висловлюваннями демократичних інстититуцій стурбованості як відповідь на черговий акт звірячого поводження з полоненими, цивільними жителями країни на території якої тривалий час відбувається військове вторгнення,яке схоже варто розцінювати як геноцид однієї нації та народу,а покарання за злочин таких масштабів має понести не тільки військове командування армії агресора,а й керівництво країн світу,які спостерігали вбивства тисяч цивільних громадян, і висловлюючи занепокоєння подумки
    прораховували ймовірність нашкодити собі як наслідок не демократичних дій у разі втручання в конфлікт…
    Таким чином ця війна може принести більше жертв ніж дві попередні, перевершити за рівнем жорстокості та агресії попередні конфлікти в десятки разів, та показавши людству хибність демократичних досягненнь крізь призму небачуваного блюзнірства та популізму лишити напрямок розвитку незмінним, ціною десятків тисяч життів довести до абсурду вартість мильної бульбашки не тільки демократії,а й продемонструвати (щоправда невеличкому відсотку людей) що розвиток прошресу та всіх інших наукових галузей людства знецінюється однією війною…
    А коли приходить усвідомлення неважливості прогресу, як помилково обраного вогника маяка, на світло якого орієнтувалось людство, у найстрашніші шторми не втрачаючи зоровий контакт з промінчиком – гребли найсильніші сини людства… тримали рух у напрямку мрії, наймудріші мужі людства вірили у зоряне майбутнє їх нащадків…а саме зараз, відсутність надії та однакова думка у всіх мудрих водночас: цей світ не має витри-мувати таких хижаків, що вбивають все навколо себе… наявність другої сигнальної системи хіба робить їх такими монструозними в своїх проявах знущання над усім живим включаючи себе самого. Мудрі настільки послаблені цим розчаруванням, що не вірять вже в зоряне майбутнє… один за одним – вони роблять крок за борт зникаючи в чорній безодні прадавнього моря.
    Коли останній з людей зникає в безодні, над морем з’являється перший промінчик сонця. Ранок. Новий день нового світу. Світу без людей.1

Komentowanie jest wyłączone.