Сьогодні у мене невеличкий ювілей. Рівно 10 років тому я долучився до спільноти українських вікіпедистів!
Проте, почав я з того, що одним редагування порушив відразу 5 основних правил Вікіпедії (!!!) – просто я написав тенденційний текст про демонтаж трамвайних колій на вулиці Пушкінській, згадавши всує міську владу, та не підтвердивши теє все жодними посиланнями на публікації у ЗМІ. Уявіть всю красу ситуації: щоби додати ту інформацію я спочатку зареєструвався в українській Вікіпедії, а потім вже додав інформацію!! Ясна річ, моє вандальне з погляду правил української Вікіпедії редагування було скасовано…
Проте я не склав лапки, а з поступово став розбиратися з цим звіром і поступово метод наукового тику опанував нехитрі, в загальних рисах, премудрості вікі. Для мене, хто виріс на Малій радянській енциклопедії кінця 1950-х, УРЕ, ВРЕ, було зрозуміло у якому стилі писати і як відбирати матеріали.
З 7 липня 2011 року я таки ухвалв рішення стати активним вікіпедистом. А восени – подав заяву на вступ до ГО “Вікімедіа Україна”. У 2012 році почав поступово і сам вчити як редагувати Вікіпедію, розробляти принципи одних з провідних програм – “Освітньої програми Вікіпедії” та “БоГеМА” (початково я хтів назвати її “БібліоГАМуз). Тоді ж підготував перший посібник з редагування укр-вікі, надрукований чорно-білим ризографічним друком. І так, людина, яка починала з вандалізму, стала тренером, вчителем з редагування Вікіпедії 
Я не надто активний дописувач, якщо порівняти з іншими: започатковано понад близько 130 статей, зроблено близько 25 тисяч редагувань в українській Вікіпедії, понад 5 тисяч у Вікісховищі, куди завантажено близько 2 тисяч зображень, а загалом у всіх проектах – понад 30 тисяч редагувань. Я більше люблю додати якусь інформацію, часто “скандального” характеру до якоїсь статті.
Але найважливіше чому я це все роблю: я відчуваю, що моя волонтерські і непомітні дії роблять світ кращим, розвивають україномовний інформаційний продукт, примножують його, зберігають для нащадків серед купу інфонепотребу лише найважливіше. А ще – це чудова спільнота, чудові люди, друзі і знайомі, які певною мірою створюють твоє коло спілкування і з якими дуже класно проводити разом час, не лише пишучи до вікі, проводячи вікітренінги чи інші вікізаходи. “Вікіпедисти – це найкрутіші найальтруїстичніші волонтери” – так колись сказала Наталія Зубар. І я погоджусь, що інших настільки відданих волонтерській справі людей складно знайти.
Я ціную можливість долучитись до колективної толоки, коли кожний займається своїм і лише зрідка перетинаючись у справді складних дискусійних питаннях щодо певної людини чи явища, до спільного написання україномовної енциклопедії про світ, це честь робити це, знати інших таких сподвижників і це відповідальність перед “суспільством”, яке найчастіше нас матюкає, що чогось немає чи щось написано не так. І це радість, що мій внесок комусь бути у нагоді. І це справді одні з найкращих відчуттів, які можуть бути!!
(На фото – одне з небагатьох моїх історичних фото, яке є у Вікісховищі, Повалення пам’ятника лєніну, 28 вересня 2014, CC BY-SA 4.0)
