Ірина Єгорченко: Шпаргалка для кандидатів у міністри освіти

1. Країні потрібен не стільки популярний міністр, скільки освіта

2. А для цього потрібне усунення тотальної брехні в освіті. Тобто міністр має уміти визнавати і говорити правду.

3. Потрібні таки не розмови про взагалі, а дослідження (соціологічні, антропологічні, футурологічні етц)
в тому числі – де саме в освітньому процесі генерується ота тотальна брехня (від торбів які готує методисту з району сільська школа до міністра-плагіаторки, яка чомусь задовольняє публіку та уряд)

4. Потрібно усвідомити що всі освітні зашквари та скандали – це саме результат тотальної брехні в освітній системі. Від заваленої школи в Васильківському районі (ніяких розборів, ніяких наслідків) до загадкової системи вступу 2017 року. Відповідальні особи пишуть гарні відмазки або роблять вигляд що нічого не сталося.

5. Важливий елемент необхідних досліджень – це дослідження інтересів всіх стейкхолдерів (від ректорів-феодалів до викладачів технікумів, і не забути про батьків, дітей, роботодавців та про абстрактний розвиток країни).

6. Чесне формулювання цілей освіти та співвідношення цілей та ресурсів. Розуміння що ніякі консультанти тут не допоможуть.

7. Перехід від концентрації на школі до концепції суспільної освіти – тобто не просто концепцій “освіти протягом життя” та “освіти дорослих” – а реального створення умов для цього, від Діскавері українською до створення освітніх просторів в країні та перетворення України на великий освітній простір. Пропаганда логічного та критичного мислення, освітніх ресурсів, відповідні піарні месіджі (замість текстів які сприймаються як “вчитись не треба”). Школи теж мають бути освітніми просторами і для дітей, і для громади. Багато шкіл це вже вміють. Бібліотеки з турфірмами гарно вчаться, тут очевидний прогрес. Ще б навчити рекламників, журналістів… Системи спільного навчання вчителів, батьків, дітей.

8. Вимоги до політпартій формулювати освітні стратегії.

9. Дослідження популярних популістичних стратегій в освіті та коригування їхнього впливу.

10. Розробка переліку маркерів змін в освіті – генерація позитивних результатів потрібна. Маркери можуть бути прості – прибирання ганебних підручників, реальне прибирання дрібних та великих маразмів, зникнення ГДЗ з книжкових магазинів та інтернету і так далі

11. Думати треба не тільки про категорії населення з максимальним популістичним ефектом (бідні, інваліди етц, а й про ті категорії, які найважливіші для розвитку країни – тобто працьовиті, розумні, креативні, чесні). Наприклад, амортизація безробіття є легітимною функцією вищої освіти. Але таки треба при цьому думати як вчити і як мотивувати отих розумних та креативних

12. Наука та освіта – для початку припинити вимагати від викладачів та студентів генерувати спам та годувати шахраїв. Припинити “рейтинги” які стимулюють шахрайство. Вимоги без ресурсів породжують корупцію та маразм. Підтримка острівців реальної науки замість вимагання бульок і спаму. Очищення від хоча б найганебніших плагіаторів та шахраїв. Результатів не може бути ані без покарання шахрайства, ані без освіти, ані без припинення вимог шахрайства та маразму. Аналіз системних перешкод для розвитку науки.

13. Аналіз популярних лозунгів – чому дебюрократизація призводить до генерації додаткових паперів і так далі. Аналіз корисності модних ідей.

14. Замість розмов про “ядро знань” – конкретний опис “ядра знань” для школярів, студентів, дорослих – який буде мінятись, звісно – і це нормально. Не можемо ми створити ніякі навчальні програми, які будуть чинними 5 чи скільки років. і далі свобода навколо цього.

15. Дослідження з стратегіями потребують грошей – але є багато креативного потенціалу волонтерської широкої публіки – гроші потрібні на професійних фасилітаторів, обробку соціологічних даних та організацію колективної роботи. Плюс дослідження можуть бути практикою студентів-аспірантів педагогів, соціологів та інших, звісно під керівництвом кваліфікованих людей

16. Українська мова та культура, англійська та математика (не зовсім та що в школі, але математика) мають стати основою розвитку освітнього простору країни (+ ІТ, природничні науки і так далі – але без перших трьох складових для всіх-всіх толку не буде).

Ірина Єгорченко

Фото