Чи беруть наші провідні математики та фізики участь у реформуванні системи призову?

Цікаво, якою є роль провідних фізиків та математиків у роботі нашого уряду в останні роки, і чому вона є саме такою.

Фізики і математики мають мізки, придатні для вирішення специфічних проблем, особливо важливих під час війни – наприклад, вміння правильно формулювати задачу, розв’язання задач оптимізації, розуміння та вміння застосовувати науковий потенціал, вміння працювати зі статистикою тощо.

Застосування фізиків та математиків у таких справах є загальною практикою. В Америці під час війни ледь не всі блискучі математики і фізики консультували уряд, і не лише у проектах суто фізичних, типу ядерної бомби. Задачі типу як бронювати літаки щоб їх менше збивали і при цьому вони долітали куди треба з достатньої кількістю бомб; як захищати кораблі в морі від бомбувань з неба тощо – всі ці задачі вирішувалися професорами-математиками шляхом точного формулювання проблеми, яка без них не формулювалася належно. Часто ці люди не були фахівцями у прикладних науках. Abraham Wald був професором математики, що спеціалізувався на теорії множин і багатомірних просторах, речі більш ніж абстрактні, але це не завадило йому відігравати провідну роль у консультуванні уряду США у дуже прикладних військових проблемах, як от бронювання літаків.  

У Великобританії Черчилль мав радника-професора фізики з Оксфорда Ліндемана, який очолював групу радників-науковців та статистиків і відігравав важливу роль в роботі військового кабінету, радячи безпосередньо Черчиллю з широкого спектру питань.

В Ізраїлі систему армійського призову створив Юваль Неєман, що захистив докторську з фізики в ICL в Лондоні. Неєман займався питаннями класифікації елементарних частинок у симетричні структури (за аналогічну роботу, що проводилася незалежно від Неємана, інший фізик отримав Нобелівську премію), що є теж доволі далеким від таких приземлених речей як призов на строкову службу.

Роберт Мей, професор-фізик, математик і зоолог, а також член палати лордів, був керівником групи радників-науковців і в уряді консерваторів Джона Мейджора, і в уряді лейбористів Тоні Блера,

В нас теж так?

Якщо ні – то чому?

Наприклад, та ж проблема – побудова ефективної системи призову до війська для строкової служби, адже наша система явно неефективна. Чому до цього не залучені професори з математики та фізики? В нас нема справжніх науковців-фізиків та математиків? Вони є, але їх не запрошують консультувати уряд? Їх запрошують, але дійсно фаховим фізикам та математика це нецікаво і вони відмовляються..?

Chacha Shushuridze