Як уряд Польщі вчергове нехтує правами українських заробітчан

Впродовж років міграційна політика уряду Польщі полягала у залученні на польський ринок великої кількості іноземних працівників.
Для того передбачені спеціальні норми в законодавстві, зокрема – прямий дозвіл працювати під час перебування по безвізу.
Й хоча формально заохочення до роботи в Польщі стосується всіх іноземців, або принаймні громадян 6 країн, ставка робилася саме на українців.
Урядовці цього ніколи не приховували, доволі часто в офіційних виступах термін “українці” використовується взамін “іноземці” або “трудові мігранти”.
Польські посадовці неодноразово заявляли, що Польщі працює  близько 1,5 млн українців.

13 березня 2020 року уряд Польщі запровадив тимчасове призупинення або обмеження прикордонного руху на визначених прикордонних переходах.
Спільну прес-конференцію з цього приводу дали прем’єр-міністр, міністр охорони здоров’я та внутрішніх справ.

Прем’єр Моравецький у своєму виступі підкреслив, що обмеження на кордоні з Україною були й до того. З чого мало б випливати, що особливих змін тут не відбудеться (відмітка 3:15 на відео https://youtu.be/Z9lhSl4Af38).
Також прем’єр безпосередньо перелічив види міжнародного транспортного сполучення, на які накладаються обмеження – залізничні та авіаперевезення (відмітка 5:35).

На урядовому порталі www.gov.pl також 13.03 була розміщена інформація Zamykamy granice przed koronawirusem, в якій написано:

Co w praktyce oznacza ograniczenie ruchu międzynarodowego?

Wstrzymane zostaną międzynarodowe połączenia lotnicze i kolejowe. Polacy powracający do kraju oraz cudzoziemcy, których nie obowiązuje zakaz wjazdu do kraju, będą objęci 14-dniową domową kwarantanną. Transport kołowy i drogowy będzie zachowany – busy, autokary, samochody osobowe będą mogły wjeżdżać i wyjeżdżać z Polski. Transport cargo będzie również działać normalnie.

Автобуси, які наразі є найпопулярнішим транспортом для українських трудових мігрантів, у цих текстах взагалі не згадуються, що створює невизначеність.
Також ніяк не згадані піші переходи, якими активно користуються мігранти.

Основний меседж від урядовців – як зможуть в’їхати в Польщу її громадяни та кому в’їзд буде заборонено.
При тому до числа осіб, яким дозволено в’їзд, належать:

osoby posiadające prawo stałego lub czasowego pobytu na terenie RP lub pozwolenie na pracę.

Жодного разу в офіційних повідомленнях  польських урядовців не були висвітлені такі питання:

  • чи зобов’язані іноземці виїхати з Польщі до початку дії карантину? (значна кількість трудових мігрантів, яких залучають для роботи в Польщі,  мають низький рівень освіти й не можуть розібратися у таких питаннях самостійно)
  • що робити тим, у кого легальне перебування (віза / безвіз / карта) закінчується в період дії карантину? чи отримають вони заборону в’їзду в шенген? (17-го березня з’явилася інформація від українського Посольства, але польські офіційні джерела її поки що не підтверджують)
  • чи будуть їздити рейсові автобуси?
  • чи працюватиме піший перехід?
  • як можна буде легалізуватися під час карантину, якщо державні установи не працюють з відвідувачами?

При тому від моменту оголошення карантину  до його введення уряд Польши залишив критично мало часу – трохи більше доби.
Таким чином у людей не було часу шукати відповіді на цілком обгрунтовані питання.
Це спричинило паніку, люди масово їхали до пунктів пропуску.  В результаті вони добу та більше простояли на вулиці біля ПП, не маючи доступу до елементарних побутових умов.
За даними Посольства України в Польщі за добу 15-16 березня кордон з Польщі до України перетнули близько 3,5 тис. українських громадян.
Ще 2 тис. зареєструвалися на евакуацію в базі даних Посольства в першу добу після закриття кордонів.
Впродовж цього часу жодних офіційних повідомлень  від польських посадовців щодо умов виїзду іноземців (зокрема – роботи пунктів пропуску на польсько-українському кордоні) не надходило.

Після того, як людей все ж таки пропустили через кордон, залишається низка питань, які стосуються в’їзду й на які також немає офіційної відповіді:

  • що в даному випадку означає термін “osoby posiadające pozwolenie na pracę”? чи будуть пускати з національною візою? чи можна буде заїхати по біометрії (не як турист, а як працівник)?
  • чи зможуть заїхати на роботу по візі / безвізу ті українці, які не потребують дозволів на роботу?
  • чи зможуть заїхати по візі студент та члени родин мігрантів,  у яких є віза, але, очевидно,  немає дозволу на роботу?

На додачу, поточні умови в’їзду в Польщу включають в себе повідомлення свого місця проживання для подальшого контролю домашнього карантину. Від іноземців вимагають наявність мельдунку (реєстрації). Без нього не пропускають.
Але у тих, хто щойно отримав візу, ще немає мельдунку.
Офіційних повідомлень по цих проблемних моментах теж немає.

Звісно, уряд Польщі має дбати, в першу чергу, про своїх громадян.

Але, в даному разі, українські мігранти – це не просто іноземці, які у незручний час опинилися в Польщі.

Це – працівники, яких цілеспрямовано залучали в інтересах польської економіки. Й які зробили значний внесок у цю економіку та бюджет, коштом якого забезпечуються заходи карантину.

Й зараз вони опинилися у ситуації скорочень робочих місць / неоплачуваних примусових відпусток / обмеження руху через кордон й без жодних роз’яснень цієї ситуації від польського уряду.

Отже, до вже звичного масового порушення урядом Польщі права на свободу пересування українських трудових мігрантів в умовах епідемії коронавірусу додалося порушення їхнього права на інформацію, яка безпосередньо стосується їхнього здоров’я.

Людмила Ямщикова, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області

До теми: Грунтовний огляд ситуації від Олени Бабакової (Eastbook, Європейська правда, PhD з історії, спеціалізується у темі польсько-українських відносин, політики пам’яті та міграційної політики)

Über Людмила Ямщикова 733 Artikel
Координатор Майдан Моніторингу на півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Сфери компетенції: проектне мислення, громадянське суспільство, суспільний діалог, інформаційні технології.