Мешканці Горлівки – заложники бюрократів з Мінекономрозвитку?

Прем’єр-міністру України М.Я. Азарову
Відкрите звернення

Шановний Миколо Яновичу!

16 липня цього року 61 представник громадських організацій та окремі громадяни з України, Білорусі, Росії й Узбекистану звернулися до Вас із відкритим зверненням “Оплата Макіївського проекту по видаленню тротилу з території Горлівського хімзаводу – запорука безпеки горлівчан!”. Ним вони просили Кабінет Міністрів в максимально стислі терміни провести тендер для оплати Робочого проекту з вилучення вибухонебезпечних залишків технологічних продуктів виробництва тротилу на Горлівському хімзаводі. Оскільки ця проблема досі не вирішена, далі ми цитуємо основні положення вказаного звернення:
“Горлівський хімзавод виробляв вибухівку і хімічну продукцію. І хоча він був зупинений ще в 2001 році, 30 тонн вибухових речовин до цих пір зберігаються в його комунікаціях і обладнанні. За час, що минув після припинення діяльності цього підприємства, будівлі його цехів майже повністю зруйнувалися, а тротил частково перетворився на інші з’єднання. Все це з кожним роком посилює небезпеку вибуху – в результаті випадковості або з природних причин.
Майже 10 років ця проблема не вирішувалася через відсутність коштів. В даний час вони знайдені – Міжнародним Благодійним фондом Blacksmith Institute. Як повідомив Фонд, йому на вирішення цієї проблеми вдалося отримати від іноземних донорів 650.000 доларів США. Є й проект, за яким повинні утилізуватися залишки тротилу – його розробив Макіївський державний проектний інститут. Проте вже більше року отримати кошти за зроблене інститут не може. В даний час, як нам стало відомо, для оплати цього проекту готується чергова тендерна процедура.
Терміновість проведення даного тендеру викликана ще й тим, що термін дії узгоджень макіївського проекту (фактично, його “справжність”) закінчується в кінці 2012 року. Тому і знищити залишки горлівського тротилу за макіївським проектом і за рахунок іноземних коштів Україна зможе лише в поточному році. Якщо цього не відбудеться – надалі доведеться розробляти інший проект (а це, без проведення узгоджень, в цінах цього року обійдеться більш ніж у півтора мільйона гривень!), А, власне, знищувати тротил – за власні кошти України” (https://maidan.org.ua/2012/07/oplata-makijivskoho-proektu-po-vydalennyu-trotylu-z-terytoriji-horlivskoho-himzavodu-zaporuka-bezpeky-horlivchan/).
Відповідь на це звернення була надана заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України В.П. Павленком. Нею він запевнив громадськість, що “Мінекономрозвитку разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади здійснює всі можливі заходи для розв’язання цієї проблеми” (http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/BlSmGorl-ka/KolMakProj_otv.pdf).
Хотілось би уточнити, як само здійснюються ці “всі можливі заходи”?

Законом “Про Державний бюджет України на 2012 рік” Мінекономрозвитку було призначено головним розпорядником бюджетних коштів за програмою “Заходи щодо запобігання катастрофи техногенного характеру на державному підприємстві “Горлівський хімічний завод”. Кошти за цією програмою спрямовуються, по-перше, на розробку проекту на вилучення залишків виробництва тротилу, по-друге – на саме їх вилучення.
Звертаємо Вашу увагу, що на вилучення залишків тротилу кошти Україні готові надати ми. Про це ми повідомили Мінекономрозвитку ще в 2011 р. Тобто в цій частині реалізовувати бюджетну програму зайво – кошти на практичні роботи вже є. І єдиною перепоною для вирішення “тротильної” проблеми є перша – “виконання проектних робіт”, які на сьогодні також вже виконані – Макіївським державним проектним інститутом. Треба лише заплатити йому за зроблену роботу.

Що ж для цього було зроблено Мінекономрозвитку? За половину 2012 року, в червні, ним разом із Мінфіном був прийнятий спільний наказ, яким “був затверджений паспорт цієї бюджетної програми, а також підготовлено необхідні обґрунтування та матеріали для здійснення державних закупівель” (з листа В.П. Павленка). Вважаємо за необхідне звернути Вашу увагу, що ці етапи проведення тендерної процедури готувалися і для розробки проекту, і на проведення практичних робіт, – незважаючи на нашу пропозицію сплатити за проведення останніх.
Можливо, що затвердження паспорту і підготовка “необхідних обґрунтувань та матеріалів для здійснення державних закупівель” й потребує півроку часу. Можливо. У будь-якому випадку, після цього підготовка тендеру Мінекономрозвитку практично припинилася, почалося “перекидання” цієї проблеми іншим відомствам.
16 липня Мінекономрозвитку запропонувало Державному концерну “Укроборонпром” стати одержувачем коштів за горлівською бюджетною програмою. Концерн від цієї пропозиції відмовився. Тоді Мінекономрозвитку звернулося до Вас – із пропозицією передати Горлівський хімзавод Міністерству екології та природних ресурсів України (http://www.greenkit.net/Members/Pe4eneg/BlSmGorl-ka/Pavlenk_otv.PDF).
Нам важко зрозуміти, як вибухівка може входити до сфери екологічного відомства, а, якщо входить – чому ця проблема передається йому лише зараз, коли закінчується строк придатності макіївського проекту, і новий виконавець програми просто фізично не встигне підготувати тендер і заплатити інституту. Чому ця проблема не була передана Мінприроди рік тому? Півроку – коли на проведення тендеру вистачало часу? І що весь цей час робило для вирішення горлівської проблеми Мінекономрозвитку? “Затверджувало паспорт та готувало необхідні обґрунтування та матеріали”, чи шукало, кому іншому “скинути” цю проблему? Навіщо воно готувало тендер на вирішення проблеми, на яку кошти виділяли донори? У бюджеті України багато зайвих грошей?
На всі ці питання напрошується єдина відповідь: Мінекономрозвитку цю проблему вирішувати не збиралося. Звідси і затягування тендерної процедури, і намагання всучити її то Укроборонпрому, то Мінприроди. Тим самим в частині реалізації програми КПКВК 1201390 “Заходи щодо запобігання катастрофи техногенного характеру на державному підприємстві “Горлівський хімічний завод”воно фактично саботувало вимоги Закону “Про Державний бюджет України на 2012 рік”.

Шановний Миколо Яновичу!
Рішенням проблем Горлівського хімзаводу наш фонд займається з 2009 року. За цей час ми наочно бачили, скільки зусиль для їх вирішення було докладено, в першу чергу, Горлівською міськрадою, а крім неї – Донецькою обладміністрацією та громадськістю міста. Зараз, коли, здавалося б, вирішення цієї проблеми вже видне – воно може бути поховане виключно через бюрократичну тяганину центрального відомства.
Чиновників Мінекономрозвитку, звісно, не обходить безпека горлівчан – вони в Горлівці не живуть, і вибух хімзаводівського тротилу їх аж ніяк не зачепить. Якщо таке станеться, від нього постраждають інші люди – які, фактично, стали заложниками київської бюрократії.

З огляду на це, задля безпеки життя мешканців Горлівки, знов просимо Вас:
провести розгляд, з якої причини Мінекономрозвитку досі не провело тендер на оплату Робочого проекту з вилучення вибухонебезпечних залишків технологічних продуктів виробництва тротилу на державному підприємстві “Горлівський хімічний завод”, розробленому ДП “Макіївський державний проектний інститут”,
та вжити заходів для його термінового проведення.

Ми ж в цьому випадку докладемо всіх зусиль для остаточного розв’язання горлівської тротильної проблеми.

З повагою,
Регіональний представник в Україні Міжнародного благодійного фонду BlackSmith Institute С. Шапаренко
*
____________________

Контакт: тел. (066) 387-46-81, pechenegy[at]rambler.ru

Благодійний Фонд Blacksmith Institute (www.blacksmithinstitute.org) є міжнародною некомерційною організацією, місія якої – вирішення проблем, які створює забруднення навколишнього середовища.