Останні новини

У Львові влаштували пікнік на захист мирного зібрання

Що спільного між акцією протесту та пікніком? І те, й інше є мирними зібраннями, відповідно, вони підпадуть під регулювання закону про мирні зібрання, як тільки його приймуть.

21 травня з 13.30 громадські активісти влаштували пікнік: їли сардельки, грали в бадмінтон, співали під гітару. Таким чином вони вже вкотре привертають увагу до проблем із законопроектом №2450 «Про порядок організації і проведення мирних зібрань». Молоді хлопці та дівчата виголошували тости і піднімали свої «келихи» мінеральної води чи соку за те, щоб в Україні таки було право на мирний протест і влада не перешкоджала громадянам збиратися мирно, а, навпаки, сприяла цьому.

«Ще два роки тому в законі були дивовижно безглузді норми, такі, як: виділення владою окремих місць для протестів, необхідність узгоджувати гасла мітингу з владою, можливість місцевій владі заборонити громадянам збиратись біля адміністративних установ, відповідальність організаторів за перевищення кількості учасників протесту від вказаної у заявці,  тощо. На щастя, ці речі зникли з 2450. І все це завдяки відданій боротьбі правозахисників, громадських організацій та небайдужості ЗМІ. А також – завдяки активному використанню нашого права на мирний протест» — сказав «тамада» пікніка Юрій Шивала.

В цей час подібні акції на захист мирних зібрань відбудуться у багатьох інших містах України: Київ, Сімферополь, Севастополь, Луганськ, Кіровоград, Харків, Одеса, Рівне, Ужгород, Кривий Ріг, Миколаїв, Донецьк. У Києві акція відбулася біля комітетів Верховної Ради, де якраз розглядають, чи вносити це питання на розгляд Верховної Ради вже цього тижня.

«Можливо порівняння пікніку та протесту виглядає абсурдно. Але пікнік – це теж мирне зібрання і буде підпадати під регулювання відповідного закону. На жаль, історія з законопроектом 2450 є яскравим свідченням того, що обмеження прав на зібрання може звестись до абсурду, в разі, якщо громадськість не втручатиметься. Зрештою, маємо яскравий приклад абсурду в сусідніх країнах, де можуть затримати на кілька діб за оплески, стояння на вулиці без очевидної причини чи носіння білої стрічки», – прокоментувала активістка руху «Відсіч» Ольга Сало.

Попри те, що внаслідок громадського тиску і багаторазових вуличних акцій законопроект зазнав суттєвих позитивних змін, у ньому все ж залишились два основних недоліки, які можуть стати інструментом для перешкоджання владою мирному протестові. Зрештою, ті ж норми можна буде застосовувати і до перешкоджання цілком аполітичним зібранням, наприклад, до відпочиваючих на пікніку.

1. В останній версії законопроекту йдеться про час подачі заявки на акцію – за 2 робочих дні. Ми вимагаємо встановити термін подачі повідомлення не більший, ніж 12 годин до акції. Адже зміст такого повідомлення – надати можливість владі підготувати забезпечення порядку і гарантувати безпеку зібрання, тож 12 годин для цього – цілком достатньо.

2. Вимагаємо також внести у прикінцеві положення 2450 зміни до ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця стаття за «порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій» передбачає попередження, або накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або  адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. Сьогодні ця стаття застосовується безпідставно і легко оскаржується у судах, адже немає закону, який «встановлює порядок організації зборів». Проте, в разі прийняття законопроекту 2450, ст. 185-1 КУпАП стане інструментом репресій проти організаторів мирних протестів.
Прес-служба Громадянського руху “Відсіч”
More in Громадські акції, Новини
Не вірте «бігмордам»

Фактично не має жодного прошарку в українському суспільстві, котре б не зазнало утисків та погіршення щоденного життя. А «бігморди» запевняють...

Close