Добре там, де ми є

Стаття 14 Конституції України каже:

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З ініціативи Юлії Тимошенко та очолюваного нею уряду це право більше не гарантується.

17 листопада 2009 року Верховна Рада подолала вето Президента, і Закон «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» набув чинності.

Що це означає для вас: якщо хтось вирішує, що ваша земельна ділянка необхідна для суспільних потреб, то її можуть у вас купити, а в разі, коли ви не хочете продавати — через рік для її відчуження вже не буде потрібно вашої згоди.

Наприклад, вам кажуть, що ваша ділянка потрібна для заповідника. Ви не хочете віддавати її, але за цим законом за рік її все одно заберуть, скомпенсувавши вам цю втрату грошима (і годі сподіватися, що ви отримаєте добру ціну). Потім вашу землю додадуть до заповідника, а його передадуть якомусь депутатові для влаштування мислівського угіддя. Такого не може бути? Ні, таке може бути і буде — бо, що таке «суспільна потреба» — у суспільства не питатимуть (див. епопею з угіддями Лозінського).

Закон «надає певні можливості» — такий підхід до законів у Юлії Тимошенко та членів її політичного угрупування. Такий само підхід у Віктора Януковича та членів його політичного угрупування. Те саме стосується і Володимира Литвина. Вони створюють закони, які надають їм певні можливості. При цьому ми втрачаємо свої конституційні права.

Те, що створюється просто у нас на очах, називається клептосоціалізмом — під популістськими гаслами можновладці розкрадають все, що можна.

Парадоксально, але цей закон можна назвати антирейдерським — бо з ним вже не потрібно складних рейдерських схем відбору землі; землю можна буде просто відчужувати, і все буде законно.

* * *

Слід зазначити, що раціональне зерно в Законі є. Це зазначив Президент Віктор Ющенко, вносячи свої пропозиції до Закону (з ними ви можете ознайомитися, завантаживши невеличкий файл в форматі Word).

Але в такому вигляді, як його ухвалено депутатами, цей закон є небезпечним — для вас.

* * *

Ще один аспект цього закону — він підриває сам принцип приватної власності. Вас привчають, що ви ніколи не будете власниками нічого, що було б варто захищати.

Якщо ми проковтнемо це, то наступним буде відчуження «для суспільних потреб» особистого майна.

«Ваш домашній кінотеатр потрібен мерії — для суспільних потреб. Ми дамо вам за нього 1000 грн — це все, що може собі дозволити міський бюджет, і дякуйте, що не взяли безплатно». Думаєте, такого вже напевно не буде? Напевно буде. Втім, цього можна уникнути — потрібно лище думати, за кого ми голосуємо і приділяти увагу деталям.