День 26-го серпня 2011 року повинен увійти в історію місцевого самоврядування Славутчини.
Не знаю, що насправді могло так вплинути на зазвичай «сором’язливу» політичну позицію депутатів міської ради Славути, але вони це зробили і прийняли доволі жорстку заяву з приводу політичних репресій в Україні!
Оскільки, окрім міжнародних організацій та своїх колег з інших місцевих рад резонансне звернення адресоване і мені, пересічному громадянину, – дозволю собі його прокоментувати.
Скажу одразу – оприлюднену заяву, я підтримую лише частково. І не тому, що не поділяю «глибокого занепокоєння та повної незгоди з тими політичними процесами, що відбуваються в Україні». Не тому, що не бачу фактів «використання судової гілки влади для боротьби з політичними опонентами», у тому числі з «одним із лідерів суспільної довіри Юлією Тимошенко». Бачу і поділяю.
Моя незгода полягає з підсумковою, а, отже, головною частиною документа.
«Ми звертаємось до наших колег з ycix місцевих рад України із закликом підтримати наше звернення i голосно задекларувати нашу суспільну відданість демократичним принципам та готовність захищати громадську позицію. I головне, ми звертаємось до всього українського народу із закликом:«Не будьте байдужими! Не бійтеся! Нас – мільйони, a їx – одиниці. Тому час справедливості настане!»
З чого ви взяли, шановні депутати, що увесь український народ боїться діючої влади і є байдужим до тих антидемократичних процесів, що відбуваються сьогодні в країні?! У людей спостерігається певне збайдужіння до долі ув’язненої Юлії Володимирівни Тимошенко – це правда. І на те є причини. Але, доля окремо взятого екс-чиновника, нехай навіть такого високо рангу – це, слава Богу, ще не доля всієї України, чи не так?
Сьогодні, за власні політичні переконання, в буцегарнях сидять десятки українських патріотів. Проте, жодного їхнього прізвища у своєму зверненні, ви, чомусь, не згадали, як не засвідчили своїм виборцям власну позицію з приводу інших, не менш резонансних питань: утисків української мови; пролонгації угоди по Чорноморському флоту РФ; позбавлення геройських звань Р.Шухевича і С.Бандери тощо.
Ваша заява спрямована головним чином на захист Юлії Тимошенко. З огляду на вашу партійну приналежність, цей ваш крок виглядає логічним, хоча й запізнілим. Втім, невже ви й надалі будете терпляче чекати звільнення Юлії Володимирівни з – під арешту, зняття з неї всіх обвинувачень, аби потім, вона, немов легендарна Жанна Дарк, підняла людей на боротьбу проти цієї влади?! І чи підуть за нею люди?..
За даними відомого соціологічного опитування донецької компанії Research & Branding Group, проведеного напередодні 20-ї річниці незалежності України, з тезою, що давно настав час піднімати народ на боротьбу проти влади, неспроможної керувати країною, погодилися 56,9% молодих людей, 49,8% людей середнього віку і 46,3% старших. Ось тільки того, хто це спроможній зробити, цей самий народ, поки що, не назвав
Сьогодні вже замало «голосно задекларувати готовність захищати власну громадську (я б сказав – громадянську) позицію». Краще згадаймо скільки подібних декларацій було прийнято протягом останнього року депутатами місцевих рад в інших регіонах України!..
Отже, «час справедливості настане», шановні депутати, лише тоді, коли ви, на власному прикладі, перейдете від слів до діла. Бо нас дійсно – мільйони, а їх – одиниці.
Слава Україні!
Михайло Митюк