В Кіровограді намагаються прийняти чергову мертвонароджену декларацію. І все б нічого – хай би грались депутати, як робити нічого. Тільки від цих ігор можуть постраждати зовсім реальні люди: діти та їх батьки. В кінці січня депутатам міської ради пропонується прийняти рішення про обмеження знаходження неповнолітніх в громадських місцях після 22 години. Не вдаючись до юридичних аспектів рішення – будь – який студент – юрист, навіть трієчник, знайде в цьому проекті рішення купу протиріч , а то і прямих порушень діючих норм права, як міжнародного так і внутрішнього, можна сказати, що не більш як передвиборча декларація та імітація корисної дії.
Олег Краснокутський, директор центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, говорить, що діти мають право на життя та безпечні умови проживання. І саме обмеженням перебування дитини в громадських місцях після 22 – 00, за його словами, зможе забезпечити реалізацію дитиною цього права та створить для дитини безпечне середовище. А те, що дитина , не зважаючи на всі потуги влади , може в будь – який час купити будь – який алкогольний напій: від всяких там ром – кол до горілки. Яка різниця коли дитина буде споживати алкогольні напої: до 22 чи після? Чи це принципово? Ми все любимо посилатись на досвід Заходу. Чи може там дитина купити спиртні напої? В магазині, кафе, ресторані, нічному клубі? Заклад, в якому продали алкоголь неповнолітньому – позбавиться ліцензії, продавця – оштрафують, а дитину направлять на психологічну реабілітацію.
Дитина в віці до 16 чи 18 років ( автори ще не вирішили) може з’явитись на вулиці, в кафе в нічному клубі тільки в присутності батьків, чи осіб, що їх замінюють . Тобто з тіткою, бабусею дідом, старшим братом, вчителем з’являтись в громадських місцях не можна. А ось сидіти в кафе в двох з батьком и на двох розпивати пляшку горілки – нічого страшного не має. Тут влада в процес не втручається – справи сімейні: відповідальний батько навчає сина культурі споживання алкогольні напої.
Крім того, ні хто не може озвучити механізм реалізації даного рішення. Що буде якщо неповнолітнього виявлять на вулиці? За однією версією міліція перетвориться на таке собі нічне таксі по доставці неповнолітнього додому. Якщо всіх розвозити, то хто даватиме гроші на бензин, і коли міліція буде займатись розкриттям злочинів? Якщо неповнолітнього доставляти в райвідділ, то це вже буде затримання. На якій підставі заповнювати райвідділи неповнолітніми? І, за досвідом останніх років, не відомо де безпечніше в міліції чи на вулиці. Ви в матері Ігоря Індила запитайте!
Дане рішення створює умови для корупційних дії. Завжди буде спокуса «порішати» питання застосовуючи зв’язки, гроші, щоб про міліція не складала протоколи відносно батьків, що «не займаються» вихованням дітей. А говорити про випускні вечори, Новий рік, щедрування, колядування, День міста та інші говорити не приходиться – підганяй УАЗ до ялинки і 1 січня буде план по протоколам виконаний на весь рік уперед. Зустрічати схід сонця будуть наші діти в супроводі міліції. Це далеко не повний перелік питань, на які ні хто більш – менш зрозуміло відповісти не може. Та й навряд чи зможе.
Таке враження, що дорослі будують черговий паркан від проблем : заховали проблему за паркан, не бачимо її – і все проблема розв’язана. Кому це безглуздий піар хід потрібен? Перш за все владі. Потрібно звітувати, що життя покращилось вже сьогодні. Хоч чимось.
Авторка не наголосила на головному: за яким правом якісь гівночиновники можуть заборонити людині вийди з дому тоді, коли їй хочеться?
Це не “юридичні аспекти”, як сором*язливо каже авторка, це основна проблема, її суть: всілякі мудачкИ різних калібрів розуміють одержання від громади повноважень вирішувати якісь проблеми громади винятково як право вигадувати для членів громади якісь повинності та заборони. Їхні мізки принципово не знають ніяких інших форм суспільно-корисного регулювання, окрім як щось заборонити або щось забрати. Замість думати про те, як зменшити кількість заборон, як дати людям більше можливостей реалізуватися в бізнесі, спорті, особистому житті, ще в чомусь – вони думають про те, як цю свободу обмежети.