Є собі офіційний веб-сайт однієї міськради в Україні. На ньому розміщене рішення виконкому цієї міськради, без жодних ознак його нечинності. При цьому міськрада на інформаційний запит офіційно відповідає, що такого рішення не існує.
Маразм? Ні, колізія типу «підписздець». За якою стоїть піврічна історія боротьби громадян за конституційне право на мирні зібрання.
В 26-тисячному місті Красноармійськ Донецької області 10 серпня 2011 року міська влада заборонила громадянам провести пікет на захист пам’ятника Шевченку . Без всякого суду заборонила, на підставі рішення міськвиконкому від 20.07.2011 № 337 «Про організацію проведення масових заходів у м. Красноармійськ». Громадяни дізналися про існування такого рішення під час повідомлення про заборону. На сайті міськради http://www.krasn-rada.gov.ua знайти це рішення чи якесь інше, м’яко кажучи, проблематично (можете спробувати самі!).
Рішення це вразило навіть нас, а ми зібрали вже всі такі рішення з обласних центрів. Головне – воно передбачає відмову про проведенні мітингу (що суперечить законам і Конституції в принципі, які передбачають тільки повідомлення про мітинг, заборонити мітинг може тільки суд). Але крім того, рішення містить цілу низку вимог, виконати які просто неможливо (бажаючі можуть прочитати самі тут vykonkom-rishennya_2011-07-20-337 ), та обмежує дозволені місця проведення мітингів, наприклад, привокзальною площею чи … площадкою під цирк-шапіто. До того ж положення посилається на… Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР» (ми про цей правовий анахронізм детально писали раніше тут).
Громадяни Красноармійська подали в суд і суд це положення скасував. Дивіться відеорепортаж:
httpv://www.youtube.com/watch?v=1nf1RUh7N2M
Однак, міськрада подала апеляцію. Судові засідання вже кілька разів відкладали, одне навіть пікетували активісти з кількох міст з таким оригінальним плакатом.
Ми надіслали до міськраді Красноармійська інформаційний запит з нашими стандартними питаннями про мирні збори. У відповідь прийшло таке.
Тобто міськрада на даний момент вважає рішення від 20.07.2011 № 337 відсутнім. Але при цьому на даний момент воно є на сайті отут і знаходиться отаким чином
Таким чином, якщо вірити офіційному веб-сайту Красноармійської міськради, це рішення є дійсним, якщо ж вірити відповіді, отриманої нами, ні. Цей, м’яко кажучи, казус ставить цікаве питання: «Наскільки інформація, розміщена на офіційних веб-сайтах органів влади та місцевого самоврядування є правдивою?» Адже у багатьох випадках відповідей на інформаційні запити органи влади та місцевого самоврядування, всупереч Закону України «Про доступ до публічної інформації», посилають запитувачів «на свій офіційний веб-сайт»…
І наступне питання: «Що має відбуватися в Інтернеті з примарами офіційних документів…. тобто з рішеннями влади, які визнані не чинними судом або скасовані самою владою?»
Наприклад, в Лисичанську аналогічне рішення про порядок проведення мирних зборів, відмінене самою міськрадою після протесту прокурора, ініційованого правозахисною організацією, просто стерли з сайту, його більше там нема. В Красноармійську ж рішення, яке міськрада вважає відсутнім, є на офіційному сайті без всяких приміток про «скасування судом першої інстанції».
Це питання не врегульоване законодавством. Однак на сайті Верховної Ради зберігаються і законодавчі акти, які втратили чинність, з відповідними позначками. На нашу думку, саме це має відбуватися і з усіма нормативно-правовими актами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Наталка Зубар
