Нещодавно з’явилася аналітична записка під заголовком „Технології забезпечення інформаційної конкурентоздадності держави в сучасному світі: висновки для України” від Відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій при Президентові України.
Вона з’явилася в наслідок критики, на міжнародному форумі, режиму Віктора Януковича Світовим конгресом українців. В записці є такі слова: „В даній ситуації СКУ слід тлумачити максимум як виразника позиції тільки певної частини, або, скоріше, певних кіл української діяспори. В стратегічному плані найбільш ефективною є політика розширення впливу української держави на громади українців через усі існуючі їхні обєднання та організації.”
Правда краще б звучало, що коли Світовий Конгрес Українців нас критикує то видно ми діємо неправильно і тому „в стратегічному плані” треба нам курс України направити на демократичний шлях, перестати переслідувати політичних опонентів, почати будувати дійсно громадянське суспільство, влаштувати незалежне судівнитво, проводити дійсно чесні прозорі вибори, тощо та з чистим сумлінням стати шанованим членом світового товариства. Та ні, радянський психоз вказує на давню практику: „діли і володаруй.” За радянських часів чимало друкувалося, що СКУ не представляє українців поза Україною, а тільки „буржуазних націоналістів.” Що змінилося сьогодні?
Тому СКУДО долучається до інших, вже оголошених заяв про те, що СКУ представляє також наші структури, такі як : Спілка Української Молоді, Союз Українців Британії, Ліга Українців Канади, Ліга Українок Канади, Лігу Вільної України, Організація Українських Жінок, Організація Оборони Чотирьох Свобід України, її Обєднання Жінок, Товариство Бувших Вояків УПА, Ліга Політичних Вязнів, Товариство Української Студіюючої Молоді, різні фундації типу „Воля”, різні видавництва тощо.
Треба додати, що оформлення Світового Конгресу Вільних Українців в 1967 році забрало чимало часу і зусиль. СКВУ став символом єдності української діяспори, що не тільки збереглась, але і підкріпилась після проголошення незалежності України та упадку СССР в 1991 році новими членами з Східної Діяспори. СКВУ змінив назву на СКУ. Не так легко буде колишнім радянським апаратчикам, які сьогодні служать при режимі Януковича, цю єдність зірвати.
Рівночасно хочемо звернути увагу на ще одну характеристику записки, що насторожує нас мабуть ще більше та вияснює, чому режим Янукович вирішив не дослухатися до критики, а краще йти „по трупах.” Надзвичайно промовистим і тривожним є засіб пропаганди, що пропонується вже на першій сторінці записки: „ефективно „працювати” на національні інтереси навіть за наявності значних розбіжностей між „образом” країни і реальним станом справ.” Тобто дурити світ!
Для оперативності такого завдання пропонується діяти як Росія: „російська система публічної дипломатії, очолювана „неурядовою” Суспільною палатою РФ, склад якої, однак, затверджується Президентом РФ…Загалом же за своїм статусом і повноваженням Суспільна палата РФ фактично є запровадженим державою „центральним органом” російської системи публічної дипломатії. Ця система може виглядати сумнівною з точки зору своєї правової природи, проте на міжнародній арені вона обєктивно являє собою легітимний, здатний діяти консолідовано недержавний ресурс для лобіювання…”
У записці прямо називається один такий російський громадський засіб, повністю підконтрольний російській державній владі, англомовне „Russia Today.” Тільки глянувши на їх інтернетну сторінку можна побачити слова хвальби Медведеву, Путіну, „російській демократії”, а інколи і пасквілі проти буржуазних українських націоналістів. Це просто їх пропагандивна машина. СКУ ніколи не буде пропагандивною машиною жодного президента, чи уряду, тим більше вибілювати злочини- так злочини!- Віктора Януковича, його соратників та підлабузників.
Тому нехай Віктор Янукович шукає собі інших партнерів в діяспорі. А ми, „буржуазні націоналісти”, які входимо обєднано до СКУ та спільно творимо його діяльність, працюватимемо всіма можливими засобами з українським народом в Україні і в діяспорі та з міжнародним товариством, щоб цей режим Януковича відійшов немов поганий сон, щоб ці два роки повернення до радянщини пішли на смітник історії та, щоб господарем в Україні знов став український народ. Сумнівно, що пропагандивна машина Януковича знайде багато прислужників в Діяспорі.
Ню Йорк-Торонто 13 лютого 2012 року
За СКУДО
Аскольд Лозинський, Голова
Борис Потапенко, Секретар