У четвер (12 квітня) у Києві починається фестиваль «Тиждень австрійського кіно». Покази відбудуться і в Донецьку, Одесі, Дніпропетровську, Львові, Харкові.
Вишукану кінодобірку представлять українському глядачеві організатори нового фестивалю – компанія «Артхаус Трафік» й Австрійський культурний форум. Вони запевняють – демонструватимуть п’ять найкращих австрійських фільмів. Три з них виготовлено у співпраці з Німеччиною. Так, відкриють «Тиждень австрійського кіно» у Києві кримінально-військовою драмою «Фальшивомонетники» режисера Штефана Рузовіцкі.
Події у стрічці відбуваються в часи нацистської диктатури у Німеччині, й перед головним героєм постає дилема: співпрацювати з нацистами чи загинути. Картина базується на реальних подіях. Фільм «Фальшивомонетники» має Оскара, номінацію на Золотого ведмедя Берлінале та сім номінацій Берлінської кіноакадемії.
З глядачами зустрінеться й актор Карл Маркович, що зіграв у цьому фільмі. Кінематографіст вперше відвідує українську столицю, попри те, що минулого року його режисерський дебют «Подих» отримав Гран-прі фестивалю «Молодість». Тепер і цю роботу Марковича покажуть у великих українських містах в рамках австрійського кінотижня.
Мультижанрова панорама
Як розповіла DW речниця «Артхаус Трафік» Олександра Кравченко, оскільки фестиваль австрійського кіно влаштовують уперше, вирішили керуватися не хронологією (тобто орієнтуватися не виключно на найновіші стрічки Австрії), а показати мультижанрову панораму національного кінематографа Австрії. “Біла стрічка” Міхаеля Ханеке – видатний фестивальний хіт, “Ненавмисне викрадення фрау Ельфріди Отт” – успішна глядацька розважальна стрічка, що стала дуже популярною в австрійських кінотеатрах, “Малер на канапі” – костюмована історична драма в декораціях Відня “золотого віку”, а “Подих” – приклад нового австрійського кіно, сучасна драма із фірмовим для Австрії чорним гумором.
Кінопродюсер Ігор Лопатьонок, який випускає зараз в прокат фільм «Земля забуття» в Україні, відзначає, що у серйозного кіно останнім часом нелегка доля в Україні. «Карлсони, мами з Ржевськими розбестили глядача, ніхто не хоче співпереживати, лише жувати», – каже він. Володаря Каннської золотої пальмової гілки «Білу стрічку» виробництва Австрії, Німеччини, Франції і Італії Лопатьонок називає сильною історією. Ввважає, що таке цілком могло трапитися в Україні. Продюсер упевнений, глядач зацікавиться цим кіно, бодай через те, що фільм номінували на Оскара і як накращий фільм іноземною мовою, і за операторську роботу.
Кравченко запевняє, є багато поціновувачів кіно, які не пропустять нагоди подивитися хороші фільми на великому екрані. “Біла стрічка“, на її думку, безперечно, належить до великого екрану, “оскільки візуальний ряд цього фільму не менш вражаючий й важливий для сприйняття, ніж наративний сюжет”. Організатори переконані, незважаючи на те, що більшість поціновувачів артхаусного кіно найімовірніше вже подивилися цю картину, прокат стрічки у кінотеатрах розширить аудиторію фільму, дасть нагоду оцінити його й тим, хто не стежить за фестивальними перегонами та зірками авторського кінематографа.