Ложка дьогтю у діжку меду

Ми дуже любимо етнофестиваль “Країна Мрій”, ініціатором і натхненником якого є Олег Скрипка, щороку отримуючи масу задоволення і мірою сил та можливостей підтримуючи інформаційно та власними грошима за квитки (а пропонували – і не тільки цим).

Ми переконані, що фестиваль робить дуже вагомий внесок у розвиток української культури, національної ідентичности, міжнаціонального спілкування.

Ми анітрохи не сумніваємося, що і цьогорічна “Країна Мрій”, котра пройде у Києві 22-23 червня (програма фестивалю – ТУТ) буде прекрасною, водночас сподіваючись, що так саме буде і наступними роками.

Ми лише не любимо совок.

 Нещодавно ми звернулися за вказаною на сайті фестивалю електронною адресою (krainamriypress[at]gmail.com) з проханням акредитувати кореспондента і фотокореспондента “Майдану”. Відповідь, щиро кажучи, вразила, щоб не сказати шокувала:

 “ВНИМАНИЕ!!

 Аккредитация проводится так:

 1.Название email письма – ” Аккредитация на “Краiну Мрiй 2012”, (саме так – “КраІну” – Майдан) или полное описание журнала,книги и т.д. и перед фестивалем принести или про сканировать статью. И прислать мне !!

2.Скидываете анонсы(ссылки и т.д) минимум за 2 недели до фестиваля(и прошу с фотографировать кнопкой “Рrt Sc” страницы на которых  проходит реклама Краiни Мрiй!  (саме так – “КраІни” – Майдан) Баннера и т.д. чтоб не искать постоянно!

3.И.Ф. (должность)

4.Ссылка или подготовка к постматериалу ! (Готовы дать после Фестиваля – фото отчет,анонс и т.д.)

5.Хорошее настроение :) ==

 Простите,что так повторяюсь и прошу это сделать! Но,очень много писем и потом сложно находить! 

 с ув.Тамара”

 По-перше, не те щоб ми зовсім не розуміли російської мови, але у випадку прес-служби “Країни Мрій” вона є, як би це м’якше сказати, неочікуваною.

 По-друге, рясність знаків оклику і наказний тон ув.Тамари не лише відбивають будь-яке бажання співпраці, але і породжують підозру, що автор до приходу у прес-службу фестивалю працювала десь в пенітенціарній системі – і то не прес-секретарем.

 Відтак, ми обов’язково будемо на фестивалі, з гарним настроєм і фотокамерами, але якось обійдемося без акредитації, чого зичимо й іншим, постраждалим від особливостей поведінки прес-служби (адже наведеного “листа щастя” було надіслано не лише нам, а цілій низці медіа). Щоб не псувати собі добрі враження від завжди чудової “Країни Мрій” і свій гарний настрій дозою “хорошего настроения” (с) від шановної Тамари.