Реформа проходить у невірний час за фактичного скорочення державного фінансування галузі охорони здоров’я. Починати реформу потрібно лише при наявності додаткових коштів на реформування, що було б можливим при умові введення загальнодержавного медичного страхування. На разі, за нестачі фінансування відбувається не оптимізація, а фактично скорочення лікарень.
Закон про соціальне медичне страхування гальмується, так як страхова медицина у приватних руках може стати у перспективі величезним багатомільярдним бізнесом. Але соціальне медичне страхування має бути винятково у державній компетенції. В США та країнах Євроспільноти система медичного страхування спрямовує кошти не лише на ліки, але й на оплату праці медиків.
Не дочекавшись 2014 року, коли мають бути результати реформи в пілотних регіонах, приймають Закон «Про екстрену медичну допомогу» по всій Україні. Хоча навіть експертний відділ Верховної Ради України і численні представники медичної галузі мають вагомі зауваження до даного Закону.
На швидкій не вистачає кадрів, медикаментів, транспорту, палива, сучасного обладнання. Фактично, модернізація служби швидкої допомоги – це омана, яка використовується для дезінформації населення. Вважається, що чим швидше швидка доїхала, тим краще. Але, при запланованому скороченні спеціалізованих бригад швидкої допомоги (спеціалізовані бригади припиняють своє існування з 2013 року), надавати кваліфіковану допомогу на місці події буде нікому. Швидка стане виконувати тільки функції «довозу» до лікарні. Також чітко не визначено кількість працівників бригади швидкої, що значно ускладнює надання медичної допомоги. Це не врятує людей, яким потрібна допомога безпосередньо на місці.
Виділені кошти на закупівлю нових карет швидкої (300-400 млн. по Україні). Однак процес купівлі нових автомобілів не прозорий, викликає громадську недовіру, бо нових машин так і не закупили, а ті, якими користуються зараз, не укомплектовані і низькоякісні. Машини збираються на українських заводах, зараз автопарк швидкої Києва має у своєму складі машини FOTON – немає гідропосилювачів керма, якісної амортизації, необхідного медичного обладнання.
Під гаслом реформування медичної галузі обіцяли створити Госпітальні округи на 150 000 населення. Госпітальних округів так і не створили, а лікарні позакривали.
Тепер обіцяють створити Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Центри так і не будуть створені, а служба швидкої медичної допомоги буде зруйнована.
В пілотних регіонах має місце інформаційна ізоляція – про реформу або добре, або ніяк.
При дефіциті медичних сестер (близько 6000) та лікарів (близько 45000), заробітна плата медичних працівників залишається дуже низькою. Середня заробітна плата по медичній галузі 1358 грн. Відсутня мотивація медичних працівників, молодь не бажає йти працювати в галузь.
Сімейні лікарі проходять лише 3-місячний курс, що не гарантує їх якісної кваліфікації. Лікарів-спеціалістів змушують перекваліфіковуватись на сімейних.
Лікарні закривають під виглядом оптимізації. Так наприклад, в селі Лазірки Полтавської області закрили номерну лікарню. Немає громадського транспорту, найближча лікарня знаходиться за 35-40 км, що дуже не зручно, особливо, для людей похилого віку. Тепер в селі працює сімейна амбулаторія тільки з 8.00 до 14.00, за таким графіком працює і швидка допомога, яка раніше працювала цілодобово. Стаціонару, де мешканці села Лазірки і навколишніх сіл отримували якісну медичну допомогу, немає. В селі провели референдум, аби приєднатися до іншого району, у якому обіцяють відновити номерну лікарню. Нажаль, випадки закриття лікарень мають місце по всій Україні.
В Дніпропетровській області закуповують коштовне медичне обладнання за часту без програмного забезпечення, не порадившись з представниками від практичної медицини, внаслідок чого обладнання не працює, а величезні кошти були витрачені марно.
Сімейну медицину випробували в Комсомольську Полтавської області. У місті є потужна міська лікарня. Сімейні лікарі, озброєні тонометром і термометром, фактично виконують послуги диспетчера, не надаючи серйозної допомоги, спрямовують пацієнтів за потребою в міську лікарню.
Знищується педіатрична служба. Батьки з маленькими дітьми вимушені стояти у величезних чергах разом з літніми людьми до сімейного лікаря, якість якого викликає сумніви. Сімейні лікарі без відповідної багаторічної підготовки не зможуть надавати якісну медичну допомогу дітям.
В Німеччині, наприклад, повертаються до 4-х рівневої системи, яка ефективно працювала за радянських часів. Отже, сімейна медицина і розділення системи охорони здоров`я на первинну, вторинну та третинну ланки, не є найкращою моделлю організації медичної допомоги в Україні.
Говорили з: головою Вільної профспілки медичних працівників України Олегом Панасенком, лікарем швидкої допомоги, головою первинної профспілкової організації Київської міської станції швидкої медичної допомоги Максимом Іоновим. Джерело
Принагідно нагадуємо наш заклик Медична реформа може вбити кожного! Не мовчи! Борись за своє життя!