Засульський сільський голова Сергій Бондаренко звернувся до Лубенської міжрайонної прокуратури, а також до суду з адміністративним позовом, домагаючись скасування рішення позачергової 31-ї сесії сільської ради від 30 липня ц.р. про висловлення недовіри сільському голові та припинення його повноважень.
Як розповів С.Бондаренко, 30 липня відбувалася чергова 30-та сесія 6-го скликання Засульської сільської ради. Після відкриття сесії депутат Олександр Кривенко подав депутатський запит групи депутатів фракції «Єдність» (у фракції 20 депутатів – авт.) про внесення в порядок денний сесії питання про недовіру сільському голові. Ніяких доказово-компрометуючих документів, які були б підставою для внесення цього важливого питання в порядок денний, надано не було, тож це було повною несподіванкою для решти 10-ти депутатів та самого Сергія Івановича. Коли кілька дупутатів з «Єдності» почали ображати свого колегу Л.Матієць та сільського голову, останній був змушений закрити сесію.
Але депутати фракції «Єдність» залишилися в залі й провели свою сесію, яку оголосили позачерговою 31-ю, на якій постановили припинити повноваження сільського голови, відібрати у нього печатку, а виконання обов’язків тимчасово покласти на секретаря ради.
3 серпня секретар сільської ради відправила до Верховної Ради України лист-клопотання про призначення парламентом дочасних виборів засульського сільського голови. Та з’ясувалося, що ще 1 серпня нардеп від Партії регіонів Віктор Павленко зареєстрував законопроект такого ж змісту, хоч він готується виключно на підставі клопотання сільської ради.
Сергій Бондаренко ввважає, що намагання усунути його з посади голови великого приміського села є помстою народного депутата Володимира Пилипенка («тушка», обирався від БЮТу, але вийшов з фракції) за те, що коли у травні ц.р. останній роздавав у Засуллі продуктові пайки від громадського об’єднання «Моя Полтавщина» без інформування сільради про масовий захід, сільський голова змушений був повідомляти місцеву прокуратуру про порушення закону. По-друге, півтора роки з часу повторного обрання на посаду С.Бондаренка проти нього воює голова депутатської фракції «Єдність» О.Кривенко, підтримуваний біло-блакитною районною владою. Яблуком роздору стало підвищення тарифів на водопостачання місцевим комунальним підприємством, на що дав дозвіл сільвиконком. Кривенко з однодумцями закликають односельців (і досить успішно) не платити за новими тарифами, що майже призвело до банкрутства: через несплату за електроенергію обленерго багато разів відключало насоси на свердовинах і майже 6000 жителів Засулля, а також школа, дитсадок, лікарня та інші важливі сільські об’єкти залишалися без води.
Нині у селах сільради з ініціативи мешканців проходять сходки. Люди обурені, що 20 депутатів хочуть ревізувати рішення кількох тисяч виборців і усунути з посади Сергія Бондаренка, позапартійного, який ішов на вибори з гаслом: «Я не крав, і красти не буду». 11 серпня у Засуллі відбулися загальні збори жителів сільради, на яких утворено ініціативну групу з проведення референдуму про дострокове припинення повноважень депутатів сільради.
Хоча секретар Засульської сільради (член Партії регіонів) розсилає в усі інстанції листи про «нізложеніє» Сергія Бондаренка, той продовжує виконувати свої посадові обов’язки. Заколот регіоналів проти себе він називає місцевим «ГКЧП» й грубим порушенням вимог ст. 46 та 79 Закону України «Про місцеве самоврядування». Перевиборів не боїться й готовий знову змагатися за довіру виборців.
Голова Лубенської РДА Віктор Алексєєнко, судячи з його інтерв’ю районній газеті «Лубенщина», підтримує відставку С.Бондаренка: «Рішення сільської ради є і його треба виконувати. Питання недовіри сільському голові виникло не випадково…»
Тож твердження про те, що регіонали не погоджуються чекати ще кілька років чергових місцевих виборів і будь за що хочуть вже зараз прибрати Бондаренка й поставити сільським головою у Засуллі «свою» людину, видається таким, що має підстави.
Кілька років тому подібна ситуація була й у Крутобалківській сільській раді Новосанжарського району. Тодійшній сільський голова «не вгодила» місцевому латифундисту, бо горою стояла за людей і всупереч йому допомогла односельцям виготовити майже 600 державних актів на землю. Депутати-опозиціонери теж домоглися дочасних перевиборів усієї ради. Власник агрофірми залякав селян: не проголосуєте за «мого» сільського голову – вижену з роботи, городи не оратиму й т.д.
У результаті вибрали «кишенькового» сільського голову. І відразу ж люди «відчули різницю»: що значить, за людей чи за начальство. Тепер плюються й картають себе, що зрадили жінку, яка щодня клала за них на олтар своє здоров’я. Тільки тепер мало що можна змінити…
Людмила Кучеренко