вечір присвячується жертвам репресій та голодоморів в Україні
Пісні, емоційні згустки, спогади, псальми, артефакти доби голодомору.
Чи могли співати пісні в ці часи? Ні, тоді не було ані вересків, ані зойків, ані істерик. Це було тупе оніміння нації, страшне мовчання людей. Люди збайдужіли до того, що бачили смерть. А потім на піввіку отримали заборону говорити, згадувати та оплакувати мертвих. Про голод заніміли навіть кобзарі. Співати було нікому і ні для кого…
На вечорі в Музеї Івана Гончара співатиме Тарас Компаніченко, а також відбудеться перегляд емоційного фільму Сергія Буковського «Живі», де знято людей, тих, які вижили і залишилися людьми. Але він і про мертвих, пам’ять про яких намагалися воскресити, і які для нас залишаються живими, поки ми пам’ятаємо…
Не забудь! Приходь і запали свічу пам’яті!
24 листопада о18:00
Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»
вул.Лаврська, 19
ВХІД ВІЛЬНИЙ