Національний природний парк (НПП) “Дворічанський” був створений на крейдяних відшаруваннях корінного берега р. Оскіл 11 грудня 2009 року – Указом Президента України № 1044/2009. Підставою для внесення цих територій до природно-заповідного фонду України стала їх висока наукова та естетична цінність. Ці геологічні комплекси збереглися лише на обмеженій території (в нашій країні – тільки на Північному Сході, а за її межами, на території Європи, майже не представлені зовсім), і тому потребують дбайливого ставлення та охорони. Порівняно з іншими об’єктами природно-заповідного фонду, які, все ж-таки, мають більш регіональне значення, крейдяні комплекси НПП “Дворічанський” значимі у всеєвропейському масштабі. Унікальна флора національного парку включає в себе велику кількість рослин та приурочених до них комах, які є реліктовими (залишилися до нашого часу зі стародавніх епох) та ендемічними (зустрічаються тільки на обмеженій території).
81 вид рослин та 30 видів тварин парку занесені до червоних переліків різного рівня. Охорона цих видів та збереження місць їх існування є одними з найголовніших пріоритетів діяльності цієї природоохоронної установи.
Але доки не оформлені всі земельні документи, ні про яке виконання парком своїх завдань мова йти не може. Бо поки незрозуміло, хто господар певної території – твори на ній хто хоче і що хоче! Тому, як і для багатьох інших новостворених територій, найактуальнішим для Дворічанського зараз є земельне питання.
Площа парку становить 3131,2 га, з них 658,8 га повинні перейти йому в постійне користування, а 2472,4 га мають бути включені без вилучення у нинішніх користувачів. Щоб закріпити за парком цю територію, в квітні 2012 р. його адміністрація направила голові Харківської облдержадміністрації М. Добкіну пакет необхідних документів та клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земель у постійне користування. Через два місяці після того обласна адміністрація повернула парку документи – із зауваженнями щодо виправлення помилок в матеріалах, які були підготовлені районним відділенням Держкомзему, і запропонувала звертатися знов – після того, як ці помилки будуть виправлені. Три місяці тому керівництво парку направило їй вже виправлені матеріали. На цей раз їх розгляд тягнеться до сіх пір.
Здавалося б, становленню та розвитку таких установ як національні парки – які займаються збереженням природи для наших нащадків – влада повинна давати “зелене світло”. Та, на жаль, в реальності все відбувається навпаки.
Ситуація, подібна до дворічанської, склалася і в іншому харківському нацпарку, Слобожанському. Впродовж 2010-2011 років він мав отримати в постійне користування 5244 гектари землі. Але не отримав – що вже зараз викликає непорозуміння з нинішнім користувачем цих ділянок – Гутянським лісовим господарством. Лісівники вважають, що поки землі національному парку не передані, вони, як і раніше, без жодних обмежень, можуть користуватися ними для одержання деревини та ведення лісового господарства. Зрозуміло, що неконтрольована господарська діяльність гарантовано призведе до втрати природної цінності цієї території.
Блокування земельних питань в діяльності національних парків може призвести до непоправних наслідків — втрати природно-заповідним фондом цінних природних комплексів. Через недбайливе ставлення чиновників національні парки залишаються беззахисними перед браконьєрами, забудовниками, лісорубами та будь-ким іншим, бажаючим перетворити національний скарб на ресурс. Саме тому, в цей час важливе значення має підтримка цих парків з боку природоохоронної громадськості.
*
____________________
КОНТАКТ:
Сергій Шапаренко, ЕкГ “Печеніги”: тел. (066) 387-46-81, pechenegy[at]rambler.ru
Підготовлено ЕкГ “Печеніги”, членом Міжнародного Соціально-екологічного Союзу.
При використанні матеріалів бюлетеня прохання посилатися на джерело.