Печенізька райдержадміністрація Харківської області вимагала з фермерського господарства повернути землю, яка їй… не належить.
Минулого року Чугуївський міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області «в інтересах держави» – в особі Печенізької районної державної адміністрації – з позовною заявою до фермерського господарства «Н» з вимогою «привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 55,5 га та повернути її за належністю» Печенізькій РДА. Також прокурор зажадав стягнути з відповідача шкоду, нібито заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі 53 380,90 грн.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилався на договір оренди землі біля села Артемівка від 07.02.2005 р., укладений між Печенізькою РДА та фермерським господарством «Н», строк дії якого закінчився 10.03.2008 р та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.10.2011 р. У зв’язку з тим, що нового договору оренди між позивачем та відповідачем на означену землю не укладено, прокурор зробив висновок про самовільне використання ФГ «Н» спірної земельної ділянки та нанесення, у зв’язку з цим, шкоди державі.
Все це виглядало б дійсно дуже неприглядним з боку керівництва «Н», аби не одне «але»: всі землі Артемівської сільської ради розпайовані, що підтверджується відповідними сертифікатами на право на земельну частку (пай). У тому числі й нібито нерозподілені земельні ділянки землі, які, за даними Печенізької РДА та прокурора, що виступав на її боці, немовби незаконно використовувало фермерське господарство.
Насправді вказані землі Артемівської сільської ради були розпайовані ще на початку 2009 року та визначені громадяни-власники сертифікатів земельних часток (паїв). Фермер домовився з новими власниками про обробку вже їхньої землі та, звісно, не збирався сплачувати будь-який орендний «оброк» на рахунок Печенізької РДА.
Отримавши позов «в інтересах держави» (читай – Печенізької РДА), він змушений був звернутися за правовою допомогою до члена Харківської правозахисної групи адвоката Романа Лихачова, який має чималий досвід відстоювання соціально-економічних прав громадян.
Зібравши необхідну юридичну документацію, Р. Лихачов домігся того, що у процесі судового розгляду справи було встановлено, що позивач – Печенізька РДА – з травня 2009 року (отже, й на час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачам та на час подання позову) вже не була ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки, щодо якої висувала претензії.
Вказані обставини вимушений був підтвердити в судовому засіданні й представник позивача.
А згідно ст. 156 Земельного кодексу України, збитки, заподіяні внаслідок встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок відшкодовуються саме власникам землі та землекористувачам.
Таким чином, з моменту проведення розпаювання земель та отримання громадянами сертифікатів власників земельних часток (паїв) будь-які вимоги щодо неправомірного використання цих земель, а тим більше вимоги щодо отримання орендної плати за користування цими землями чи відшкодування будь-яких збитків можуть пред’являти виключно громадяни-власники, а ніяким чином не держава в особі районної державної адміністрації.
Показово, що самі власники ніяких претензій до фермерського господарства не мали.
Врахувавши це, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо звільнення та повернення земельної ділянки позивачу та відшкодування йому завданої шкоди є «помилковими та безпідставними». І в задоволенні позову відмовив повністю.
А нещодавно Харківський апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу Чугуївського міжрайонного прокурора, залишив її без задоволення, визнавши, що рішення суду 1-ї інстанції відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.