Валерій Степаненко: Звіриний оскал злочинної влади

Вражає той факт, що в щирість намірів Януковича стосовно  підписання Україною угод з ЄС про асоційоване членство та зону вільної торгівлі   повірила переважна більшість не лише пересічних  українських громадян, а й  фахових політологів та аналітичних центрів, які —  регулярно здійснюючи різнобічний аналіз суспільно-політичної ситуації в країні —  намагаються також   екстраполювати її хоча б  на короткострокову  перспективу.

Причина такого «проколу» вітчизняних «думаючих танків» (think tank), як називають такі аналітичні центри англійською, лежить, певне, в площині  переважно гуманітарної освіти  експертів, що унеможливлює  використання ними сучасних математичних методів моделювання  для аналізу та екстраполяції різних аспектів стану суспільства навіть на найближчий час.   Адже найпростіша така модель показала б, що інтеграція з ЄС суперечить інтересам злодійського монополістично – олігархічного клану на чолі з Януковичем, цільовою функцією діяльності якого є намагання будь-якою ціною утриматися при владі якомога довше та украсти якомога більше.

Дотримання демократичних  цінностей, транспарентність бізнесу, підконтрольність влади народу,  які змушений був би сповідувати разом з цивілізованою Європою антинародний режим Януковича у разі підписання угод з ЄС, спричинили  б неминучий крах влади гопників  – хуцпістів вже незабаром — на чергових президентських виборах у березні 2015 року. Адже  абсолютно очевидно, що виграти вибори  без фальсифікацій вдруге Янукович  вже просто неспроможний, не зважаючи на свій численний «ядерний» електорат на Сході та Півдні.

Після заздалегідь спланованого владою фіаско з підписанням угод з ЄС, можна цілком відповідально стверджувати, що розраховувати на можливість демократичної зміни влади в Україні принаймні наївно. Це все рівно що  розраховувати на те, що банда на чолі з «паханом», яка порушуючи «понятія» самовільно захопила «общак»,  добровільно віддасть його тим, кого пограбувала.  Звісно, що цього ніколи не станеться, адже  члени владного ОЗУ (примітка автора: Організоване Злочинне Угруповання, до складу якого входять, у першу чергу,  держадміністрації, олігархічно- клановий бізнес та силові структури )   будуть, висловлюючись фігурально,  відстрілюватися до останнього набою при найменших спробах той «общак» у них відібрати.  Зупинити членів ОЗУ може лише інстинкт самозбереження. Себто, коли виклики від потенційного суспільного збурення  нестимуть загрозу самому існуванню членів владного ОЗУ та його найближчого оточення.  Лише за таких –  екстремальних для соціуму — обставин члени ОЗУ скористаються запасними летовищами на Голанських висотах та Рубльовському шосе, адже — відповідно до чинного КПК — майже кожного з них   можна абсолютно обґрунтовано запроторити за ґрати на багато років за тяжкі корисливі злочини.

  Українське суспільство має чітко собі усвідомлювати хто саме  перебуває наразі при владі в Україні (NB!).

Імітація демократії,  до якої поки що вдається владна гопницька верхівка, є звичайнісіньким «лохотроном».  Що-що, а «чіпляти локшину на вуха», у першу чергу  європейцям,  як представники «старої гвардії», так  і «младореформатори» Януковича вміють добре. Тим більше, що більшість з них  має донецьке коріння, призвичаєне  брехати  і починало власний «бізнес» — особливо це стосується представників «старої гвардії» — з «розводу» лохів на гроші, себто  з кримінально караних діянь на кшталт шапкокрадства,  «наперсточництва», рекету (з бейсбольною бітою чи й без) на ринках, поборів з підприємців і навіть фізичного знищення конкурентів.

Отож, сталося, що й мало статися і маємо, що маємо. Буцім-то євроінтеграційним устремлінням президента Януковича покладено край.  Король виявився голим.  Європа, яка звикла мати справу з адекватними політиками, а не з шахраями від політики, почувається ображеною і на якесь продовження переговорів щодо інтеграції України в ЄС з гопниками з шахтарських «посьолків» вже просто не піде… Не треба нікого дурити. Приїхали. «Гоп-стоп», якщо використовувати зрозумілу гопникам мову.

Вільнюський Саміт Східного партнерства ЄС 28-29 листопада закінчився для переважної більшості громадян України крахом надій і сподівань на краще життя. Гопники  вкрали у них мрію.

А далі була ніч на 30 листопада. Для «стабілізації ситуації» (евфемізм до «закручування гайок»)   та залякування політично активних громадян, а також щоб «потрафити» Москві,  орієнтованим на Росію «дружбаном»  одіозного кума та за сумісництвом агента  Путіна в Україні  Медведчука і одночасно  Головою РНБО Клюєвим,  який має карт-бланш від Януковича, було віддано наказ створеному без дотримання необхідних юридичних процедур (хтось має за це відповісти?)  міліцейському спецпідрозділу «Беркут» вчинити о четвертій ранку (!?) звірячу «зачистку» решток Євромайдану (себто мирних мітингувальників за підписання угод з ЄС) біля стели Незалежності.  Саме звірячу. Щоб боялися всі — від Львова до Луганська. Адже Євромайдан на той момент вже фактично було згорнуто.

Те, що метою злочинної акції  «Беркуту» було не лише звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників, а й залякування суспільства в цілому, підтверджується  також зафіксованою камерами відеоспостереження жорстокою «зачисткою»  прилеглої за сотні метрів від Майдану території,  від якої постраждали навіть ті, хто до Євромайдану жодного стосунку не мав, адже нічне місто продовжувало жити своїм звичним нічним життям.

Таким був звіриний оскал  антинародної влади  гопницького «пахана», який присягався   «почути кожного».

Але, вдавшись до спроби залякування,  владні гопники  переоцінили себе і недооцінили дух вільнолюбства, що попри століття терору білої та червоної московських імперій, все ще притаманний українському народу, який в знак протесту масово вийшов на Майдан Незалежності 1 грудня (за технічними даними супутників Google на Майдані в піковий момент налічувалося 800 тис. чоловік, а з прилеглими територіями – понад 1 млн) щоб затаврувати бандитську владу, яка кидає тисячі озброєних кийками та щитами «космонавтів»  на декілька сотень  неозброєних мирних людей, значну частину яких складають студенти-тінейджери («екстремісти», за словами недорікуватого  гопницького «яструба» і одночасно прем’єр-міністра  Азарова).

Міністр МВС будь-якої цивілізованої європейської країни після подій, подібних тим, що сталися на Майдані 30 листопада, відразу  подав би у відставку. Але у владних  гопників «здавати» своїх вважається ознакою слабкості. Тому президент Янукович, який  і не думає прислухатися до голосу мільйонів, хоч і обіцяв (брехав!) «почути кожного»,  робить все можливе, щоб жоден з беркутівців та їх командирів не поніс заслуженого покарання. Адже жорстоке побиття мирних громадян з надмірним застосуванням сили підпадає — згідно чинного законодавства — під кримінальну статтю, яка «тягне» на тривале перебування за ґратами.  У членів владного ОЗУ є чітке розуміння того, що  якщо Янукович здасть хоч одного «свого», то його злочинні накази ніхто виконувати в подальшому вже не буде. Це стосується всієї владної вертикалі, вибудованої  гопниками, включаючи продажних суддів та прокурорів.  І саме це лежить в основі безкарності членів владного ОЗУ та їх найближчого оточення.  Мафіозна система кругової поруки…

Однозначно вже з вини президента Януковича мали місце горезвісні події  1 та 11 грудня, коли влада знову ж таки намагалася «нагнути» та залякати  Майдан шляхом масового побиття людей, у т.ч. й значної кількості журналістів (за останній місяць побито вже 75 журналістів).  Адже якби Янукович цілком заслужено відсторонив відразу після подій 30 листопада хоча б на час проведення службового розслідування міністра МВС Захарченка від виконання службових обов’язків, то конфлікт можна було б врегулювати без посилення протистояння між владою  та народом.

Відмовившись ніби від спроб силового розгону Майдану внаслідок не лише мільйонних мітингів в столиці та менш численних в регіонах, а й застережень з боку ЄС та США стосовно можливих санкцій проти окремих представників влади в разі застосування сили супроти мирних зібрань громадян, владна гопота почала застосовувати бандитську тактику «точкових» ударів по активістах Майдану, яка набула особливо масового  поширення в регіонах: побиття, підпал автівок, порушення кримінальних проваджень під надуманими приводами, залякування (в т.ч. і  членів родин до малолітніх дітей включно),  адміністративного тиску і т.д. і т.п.  Останнім у переліку злочинів владних гопників щодо активістів Майдану є  звіряче побиття відомої своєю безстрашністю та непримиренністю до владного ОЗУ  журналістки Тетяни Чорновіл.

Варто  також згадати декілька найбільш характерних прикладів «демократії по-гопницьки».

Коли на організований владою платний  Антимайдан —багато обдурених учасників врешті-решт так і не отримали обіцяні гроші, після чого влаштовували «бунти» як у Києві, так і на місцях  — звозили потягами й автобусами бюджетників та інших залежних від влади людей, а також маргіналів, у т.ч. безхатченків,   з переважно південних та східних областей, то автобуси з «антимайданівцями» інспектори ДАІ пропускали і навіть супроводжували аж до центру Києва, в той час як автобуси з мітингувальниками проти влади інспектори ДАІ намагалися блокувати не лише на під’їздах  до столиці, а й  навіть у місцях відправки та під час руху. А проти трьох бандитів, які скалічили журналістку Чорновіл, провадження  спочатку відкрили за …хуліганство (!?), у той час, як проти того, хто минулої зими лише кинув сніжкою в депутатку від ПР провадження було відразу відкрито за …замах на життя.

Безперечно, злочинну владу буде вже в короткостроковій перспективі  відправлено на смітник історії.  Адже, якщо цього не станеться, то гопники-хуцпісти зіллють Україну в «золотий унітаз».

І це — попри фактичну відмову владного ОЗУ від євроінтеграції —має статися не пізніше березня 2015 року під час проведення президентських виборів.

В  разі ж тотальної фальсифікації  (значних відхилень даних ЦВК від даних екзит-полів) український народ має конституційне право усунути  злочинну владу силою.

І саме до такого найбільш песимістичного сценарію розвитку подій потрібно готуватися.

БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ!

Валерій Степаненко