У газеті «Полтавська думка» вийшла публікація про те, що екс-начальник через суд хоче поновитися, а його підлеглі погрожують масовими звільненнями
У вівторок, 14 січня 2014 року, у Київському районному суді Полтави розпочалося слухання однієї справи по поновленню на роботі. Та чи здивуєш нині читача з’ясуванням стосунків працівника зі своїм роботодавцем?
Утім, цей трудовий спір з самого початку є резонансним, оскільки палко хоче повернути собі керівне крісло начальник частини ліквідації нафтогазових фонтанів та спеціальних рятувальних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області Володимир Гриценко.
Власне, й це не дивина, бо, буває, й безсовісні заступники міністрів намагаються через суд повернути втрачену посаду.
Прикметним є те, що до голови Держслужби України з надзвичайних ситуацій Михайла Болотських звернулося майже двісті членів профспілки та трудового колективу аварійно-рятувального загону спецпризначення з чотирьох регіонів України – Полтавщини, Львівщини, Чернігівщини та Криму, вимагаючи «врятувати» їх від такого керівника.
Зокрема, у листі в столичне відомство підлеглі В.Гриценка вказують: за 2,5 роки роботи показав себе некомпетентним керівником, авторитет підрозділу з ліквідації аварій на об’єктах нафтогазового комплексу втрачається, бо В.Гриценко не є фахівцем цієї справи, не має будь-яких навиків та практичного досвіду роботи в галузі; його розпорядження часто є неправильними, що призводить до дестабілізації роботи в частині; власні інтереси ставить вище державної служби; проявляє грубість, не визнає своїх помилок, не бере на себе відповідальності як керівник; погрожує та залякує підлеглих і керівництво, мовляв, у нього є впливові люди в усіх інстанціях, через що він може робити все, що заманеться, до того ж посилається на особисту дружбу з М.Болотських» (що виявилося блефом).
Певно, самого голову ДСНС найбільше стурбували такі слова зі скарги еменесників: «Колектив занепокоєний тим, що в разі виникнення будь-якої аварійної ситуації на об’єктах нафтогазового комплексу поставлене завдання з її ліквідації під керівництвом В.Гриценка може бути невиконане, а невжиття Вами заходів призведе до масового звільнення професіоналів своєї справи».
Оскільки від ділових та особистісних якостей начальника частини ліквідації нафтогазових фонтанів та спеціальних рятувальних робіт й справді залежать безпека персоналу, збереження дороговартісних матеріальних ресурсів та мінімізація шкоди довкіллю, В.Болотських спрямував у Полтаву комісію, яка у грудні 2013 року працювала кілька днів.
Столичні перевіряльники дізналися багато цікавого про «яскраву» й «непересічну особистість» Володимира Петровича Гриценка.
Виявляється, екс-начальник поцупив у своїй частині переносну електростанцію та 10 кубометрів лісу, за що військова прокуратура порушила кримінальне провадження за ч.2 ст.191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем). З суду на підприємство надійшов виконавчий лист, відповідно до якого з В.Гриценка бухгалтерія має щомісячно вираховувати кошти на погашення понад 700-тисячного боргу перед банком за купівлю квартири.
Обласна преса цілі сторінки присвячує «кримінальним подвигам» трьох братів Гриценків, середульший з яких колись працював у полтавській міліції, а після гучного скандалу втік з області й буцімто «купив» собі посаду в одному з райвідділів Києва.
Саме на Володимира Гриценка як на замовника викрадення його машини «Хонда» минулого літа, жорстокого побиття і замовника викрадення його самого вказує рідний брат дружини В.Гриценка Володимир Швайковський. Торік у жовтні В.Гриценко зі своїм старшим братом по-звірячому побили тестя у його власній квартирі: останній зі струсом мозку й забоями потрапив до лікарні, з-під вікон якої, вважає тесть, саме вони викрали його Форд.
Але В.Гриценко поки що уникає кримінальної відповідальності, вочевидь завдяки зв’язкам свого брата Анатолія – підполковника міліції.
Зацікавило комісію з ДСНС й те, як Володимира Гриценка, інженера-технолога з виробництва та переробки продуктів тваринництва (заочника), котрий навіть не служив в армії й дня не працював у галузі, могли взяти начальником воєнізованої частини? Кажуть, нібито поклопоталася його хрещена мати – Герой України, голова Котелевської РДА регіоналка Тетяна Корост – попросила найвищих осіб області за депутата Полтавської районної ради від Партії регіонів.
Володимира Гриценка звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків. Однак він вважає, що був порушений порядок його звільнення, тому й судиться. Дивно, що його позов знову «випадково» потрапив до судді Київського райсуду Самсонової, котра якось вже допомогла йому скасувати одну з доган…