Борис Чикулай: Законопроект “Про люстрацію”

ПРОЕКТ1 ЗАКОНУ УКРАЇНИ

про люстрацію.

Стаття 1. Мета закону

1. Забезпечити умови стратегічної заміни кадрів усіх гілок влади,

державних інституцій для демонтажу тоталітарної системи.

2. Захистити державу від повернення на відповідальні посади громадян, котрі у минулому сприяли функціонуванню тоталітарного режиму.

3. Ліквідувати антидержавні, злочинні, корупційні, непотичні зв‘язки, котрі притаманні тоталітарному режиму.

4. Трансформувати тоталітарну державну систему у відкрите громадянське, демократичне, соціальне суспільство.

5. Політично, історично і юридично дослідити та оцінити матеріальний і моральний збиток заподіяний тоталітарною системою державі Україна і його громадянам.

Стаття 2. Обмеження дії закону

1. Закон не розповсюджується на рядових членів ПР, КПУ, КПСС (КПРС) і ВЛКСМ у випадку, коли вони не приймали участь у показових процесах, спеціальних операціях, не працювали у відділах політичного виховання, освіти, культурних та пропагандиських заходів ПР, КПУ, КГБ (КДБ), МВД (МВС), КПСС і таке інше (див. Статтю 4 цього закону);

2. Закон не розповсюджується на рядовий склад, матроський склад, сержантський і старшинський склад ЗС України у тому випадку, коли вони не воювали проти громадян у подіях 2013/2014 років.

Стаття 3. Першочергові інституції, котрі потребують захисту

1. Верховна Рада України; Апарат Верховної Ради України; Інститут законодавства ВРУ,

2. Кабінет Міністрів України та його підрозділи: міністерства,

служби, агенства, інспекції, національні комісії; Секретаріат

1 Підготував Борис Чикулай. Версія 2.0

Кабінету Міністрів України; Національне агентство України з питань державної служби,

3. Президент України; Адміністрація Президента України,

4. Верховний суд України; Апарат Верховного Суду України; Конституційний суд України; Секретаріат Конституційного суду України; суди загальної юрисдикції, адміністративні суди, господарські суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури обласного, міського рівня, Прокуратура Автономної республіки Крим; державні нотаріуси;

5. Генеральний штаб Збройних Сил України, Рада національної безпеки і оборони України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, військові аташе, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України та його підрозділи, Міністерство надзвичайних ситуацій, Внутрішні війська України, Державна прикордонна служба України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Служба зовнішньої розвідки, Служба безпеки України, Державна служба спеціального зв‘язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Національне космічне агенство України, військово-промисловий комплекс України: ДК “Укрспецекспорт” та інші.

6. Міністерство закордонних справ України, дипломати,

7. Рада Національного банку України, Антимонопольний комітет

України, Фонд державного майна України, Пенсійний фонд України,

8. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Національне телебачення, Національне радіо, Державні інформаційні агенції, телерадіокомпанії України, АР Крим; в друкованих виданнях та видавництвах державної так комунальної форм власності;

9. Центральна виборча комісія України,

10. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Апарат Верховної

Ради АР Крим,

11. Президія Національної академії наук України; вчені ради, ректори, декани державних академій наук України, державних вищих навчальних закладів України, Бібліотеки загальнодержавного значення; Республіканські та обласні універсальні наукові бібліотеки; Спеціальні бібліотеки (бібліотеки науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, організацій); Державна архівна служба; Галузеві державні архіви (СБУ, МВСУ, МОУ та інші); Архівні установи НАНУ, МКУ, МОНМСУ); Обласні та міські державні архіви; Архів АР Крим; Центральні державні архіви; Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Державна наукова архівна бібліотека, м. Київ, Державний центр збереження документів НАФ,

12. Державні компанії, державні організації, компанії з обмеженою відповідальністю, де акціонером є держава, підприємства зовнішньої торгівлі, Державна адміністрація залізничного транспорту України, державні фонди, державні фінансові установи та державні банки України,

селищних рад, адміністрацій,

14. Творчі спілки України,

15. Професійні спілки України,

16. Олімпійський комітет,

17. Атомні станції,

18. Служби безпеки польотів.

Стаття 4. Процедура кадрового захисту інституцій

1. Громадянин, котрий нині працює або претендує на посаду в усіх державних органах влади, вказаних інституціях (детально див. Стаття. 3), чи подає документи на участь у виборах усіх рівнів, має особисто підписати заяву, у якій він підтверджує:

а) не обіймав штатну посаду у ПР, КПУ, КПСС рівня від районного комітету і вище, не був членом цих комітетів та їхніх бюро (президій), членом Центральних комітетів;

б) не обіймав штатну посаду у ВЛКСМ рівня від районних організацій і вище, не був членом Центрального комітету ВЛКСМ;

в) не обіймав штатну посаду у політичних, контрозвідувальних відділах (управліннях) Радянської армії, МВД СРСР, СНД;

г) не був співробітником органів КГБ, ФСБ, не виконував функції резидента, агента, ідейного співробітника, утримувача конспіративної квартири КГБ, ФСБ, працівником апарату у відділі політичного управління, не був інформатором, позаштатним співробітником КГБ, ФСБ або помічником в оперативному отриманні інформації для органів КГБ, ФСБ;

ґ) не числився студентом ВНЗ ім. Фелікса Дзержинського при Раді міністрів СССР для працівників Державної безпеки, ВНЗ Міністерства внутрішніх справ СССР для працівників громадської безпеки, Вищої політичної, партійної школи СССР, УССР або науковим аспірантом, або студентом чи учасником курсів у спеціальних партійних, політичних школах, або курсах і школах ФСБ, КГБ, КПСС на теренах СССР, СНД;

д) не приймав участь у спеціальних операціях ПР, КПУ, КГБ, КПСС, ВЛКСМ в Україні та у інших республіках СССР чи за кордоном;

е) не працював і не був активістом у відділах політичного виховання, освіти, культурних та пропагандиських заходів ПР, КПУ, ФСБ, КГБ, МВД, КПСС, ВЛКСМ і таке інше;

є) не має прямих родинних зв‘язків з громадянами, котрі мали штатні посади у ПР, КПУ, КПСС, ВЛКСМ, КГБ, ФСБ;

ж) не брав участь у підрозділах Беркут, Ягуар, МВС та інших,

не координував їх дій проти громадян у 2013/2014 роках;

координував їх дій проти громадян у 2013/2014 роках.

2. З громадянином, котрий не проходить вищенаведений фільтр, розриваються трудові, службові відносини, кандидатура знімається з виборів, складається мандат депутата. Згода профспілок не вимагається. Без права на апеляцію. У випадку добровільного зізнання, каяття, співпраці громадянин має право на допомогу у безкоштовних консультаціях та курсах по перекваліфікації.

Стаття 5. Додатковий захист

1. Громадянам, котрі не проходять вищенаведений фільтр, додатково заборонено:

а)приймати участь  у  компаніях, що  займаються            приватними охоронними послугами, системами і агенціями;

б)очолювати або бути у радах громадських організацій; в)очолювати або бути у радах церков і релігійних організацій; г)очолювати або бути у радах засобів масової інформації; ґ)виступати у ролі політичних консультантів, лобістів.

Стаття 6. Санкції за наведення неправдивої інформації

1. У випадку неправдивих фактів, підтверджених у люстраційній заяві, коли суд або неспростовні докази виявили зворотнє, громадянин втрачає посаду, депутатський мандат, знімається з виборів. З цією особою припиняються трудові або службові відносини. Накладається штраф до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згода профспілок не вимагається.  Без права на апеляцію.

Стаття 7. Добровільне зізнання, каяття, співпраця

1. У випадку добровільного детального зізнання, або каяття, громадянин може повернутися до активної політичної, громадської діяльності за 10 років. Зазначена діяльність може втілюватися сповідуючи цивілізовані, демократичні цінності. Співпраця у викритті засекречених інформацій і громадян, створення доказової бази, вітається і винагороджуєтся.

Стаття 8. Контроль біографічних відомостей

1. Контроль біографічних відомостей має проходити:

-перевіркою відділом кадрів, керівниками інституцій, інше;

-громадськість, ЗМІ;

-правоохоронні органи, прокуратури, суди.

Стаття 9. Джерела інформації

1. Основним джерелом інформації є безпосередньо сам громадянин. У

випадку добровільного зізнання, каяття, співпраці громадянин має

право на допомогу у безкоштовних консультаціях та курсах по перекваліфікації.

2. Особисті документи громадян:

-дипломи у тому числі з інших країн;

-довідки у тому числі з інших країн;

-трудові книжки у тому числі з інших країн;

-документи, на підставі яких отримуються пільги та пенсії у

тому числі з інших країн;

-паспорти у тому числі з інших країн;

-посвідчення у тому числі з інших країн;

-характеристики у тому числі з інших країн;

-рекомендації у тому числі з інших країн;

-нагороди, у тому числі з інших країн;

-направлення і таке інше.

3. Фото-відео документація та інформація на будь яких носіях від державних органів, організацій й приватних громадян,

4. Пенсійний фонд,

5. Архіви в Україні і за її межами,

6. Документи будинків відпочинку, пансіонатів, протоколи перетину кордонів, паспортні столи, житлово-експлуатаційні контори, відділи кадрів, спец-лікарні і таке інше,

7. Свідки, висновки експертів, речові докази, документи та протоколи тестів,

8. Центр документації наслідків тоталітаризму.

Стаття 10. Центр документації наслідків тоталітаризму

1. Для політичного, історичного і юридичного аналізу та оцінки матеріальних і моральних збитків заподіяних тоталітарною системою державі Україна і його громадянам створити Центр документації наслідків тоталітаризму.

2. Усі матеріали від державних органів, організацій й приватних громадян, котрі є доказами причетності службовців, депутатів чи кандидатів у сприянні тоталітарному режиму передаються до Центру документації наслідків тоталітаризму.

3. Усі матеріали Центру документації наслідків тоталітаризму зробити відкритими у рамках наукового центру.

4. Свідки, особи чи інституції, котрі володіють додатковою інфомацією чи документами про приналежність тих чи інших громадян до ПР, КПУ, КГБ, ФСБ, ВЛКСМ чи КПСС обов‘язково мають їх передати до Центру документації наслідків тоталітаризму. Знищувати їх заборонено, передбачена кримінальна відповідальність.

Стаття 11. Набір нових кадрів

1. Набір нових кадрів відбувається прозоро, на конкурентній основі, з урахуванням найкращих якостей кандидата, професійного досвіду, досконалого знання однієї із мов ЄС, досвіду роботи за кордоном у цивілізованих, демократичних країнах, наприклад, країни ЄС, США, Канада, Австралія, Японія та інші.

2.  Нові  кандидати  мають  успішно  скласти  низку    тестів           на психологію, цінності демократії, мови та інші.

Стаття 12. Прикінцеві та перехідні положення

1.  Цей  Закон  набирає  чинності  з  дня,  наступного  за    днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

Про державну службу

Про вибори Президента

Про вибори Верховної Ради України, АР Крим

Про пенсійне забезпечення

Про підприємництво

Про Національний архівний фонд і архівні установи

Про співпрацю з діаспорою

Про  державну  охорону  органів  державної  влади     України   та

посадових осіб

Про СБУ

Про Кабінет Міністрів України

Про міліцію

Про прокуратуру

Про судоустрій і статус суддів,

а також до інших, котрі потребують змін у зв‘язку з ухваленням

Закону про люстрацію.

3. Створити науковий Центр документації наслідків тоталітаризму.

4. Забезпечити Центр документації наслідків тоталітаризму особовим складом на конкурсній основі, бюджетом і приміщеннями.