Загинули Микола Лисенко і Неля Щербина

З глибоким жалем сповіщаємо, що 1 березня 2014 року в Броварях загинули Микола Григорович ЛИСЕНКО та його дружина Неля Олексіївна ЩЕРБИНА. Їх збила на великій швидкості машина, коли вони переходили вулицю. Неля Олексіївна померла на місці, а Микола Григорович боровся за життя ще 10 годин.

Прощання призначено на вівторок, 4 березня, на 12 годину в церкві Святої Покрови УПЦ КП в Броварях. З Києва їхати від станції метро «Лісова» маршруткою № 411 до зупинки «7 школа», не доїжджаючи стадіону.

Народився М. Лисенко 6 березня 1927 року на українських теренах Вороніжчини, в заможній родині селян-ремісників. Родина була репресована як “куркулі”. 1931 – 1947 рр. поневірявся на засланні в Сибіру та Казахстані. Половина родини там і загинула.

У 1952 році М. Лисенко з відзнакою закінчив Воронізький сільськогосподарський інститут, за фахом економіст-аграрник.

Повністю зросійщеним радянським громадянином повернувся в Україну, де пройшов довгий і складний шлях дерусифікації та набуття української національної свідомості.

Останні 26 років до виходу на пенсію працював в інституті “Укрдіпроводгосп” (м. Київ), де, почавши старшим агроекономістом, дійшов до посади начальника відділу економіки меліорацій. Кілька років працював у відрядженні за кордоном, мав урядові нагороди.

У середині 80-х років Микола Лисенко почав досліджувати поховання у селі Биківня, що на північно-східній околиці Києва. 45 років комуністи твердили, що тут поховані радянські громадяни – жертви німецьких окупантів і навіть поставили відповідний пам’ятник. Насправді ж це жертви совєцького тоталітарного режиму 30-х років. Спираючись на свідчення старожилів та на архівні документи, подвижники на чолі з М. Лисенком організували широкий громадський рух на розкриття биківнянської таємниці. Лише четверта Урядова комісія під тиском неспростовних фактів за допомогою Прокуратури УРСР у 1989 році нарешті визнала, що тут поховано жертв більшовицького терору. Їх катували і розстрілювали у в’язницях Києва, а трупи вивозили в Биківню.

Наприкінці 1996 року в броварському видавництві “Криниця” вийшла друком книжка М. Лисенка “Биківня: Злочин без каяття” – перша книжка про Биківню. У ній викладено історію досліджень, оприлюднено перші списки жертв. Друга книжка – Лисенко М. Г. Биківня – наш вічний біль / Микола Лисенко; Укр. ін-т нац. пам’яті. – К. : Вид-во ім. Олени Tеліги, 2009. – 367 с.; третя: Лисенко Микола. У жорнах комунізму. – Броварі: Українська ідея. – 2010. – 888 с. Це літопис кількох поколінь родини Лисенків, у якому відбита історія всього українського народу.

Автор сотень статей про Биківню, на суспільно-політичні теми, опубліковано безліч інтерв’ю з ним.

Микола Лисенко – один із фундаторів Українського товариства “Меморіал”, кілька років був головою його виконкому, потім головою товариства “Меморіал Київщини”, в останні роки – почесним головою. У Товариства політв’язнів та репресованих відповідав за увіковічення пам’яті жертв політичних репресій. Перший голова Народного Руху України в місті Броварі. У своєму домі він створив цілий музей української старовини й побуту.

Дружина М. Лисенка – Неля Олексіївна Щербина народилась 21 лютого 1941 року в сім’ї військовослужбовця совєтської армії в Естонії. Під час війни її батько  був командиром совєтського партизанського загону, що діяв на території Білорусі. Мав багато поранень. Не зважаючи на заслуги, був репресований СМЕРШем і ув ‘язнений. Після війни звільнений, та через поранення передчасно помер 1950 року.

На початку 60-х років Неля Олексіївна закінчила Київський інститут харчової промисловості, усе життя працювала інженером на різних підприємствах, де проявила себе професійним фахівцем та добросовісним працівником.

З перших днів заснування Народного Руху України Н.О. Щербина – член цієї громадської організації, згодом – Української народної партії. Прихожанка УПЦ Київського патріархату. Була помічницею чоловікові, доброзичливою господинею.

Збережімо в наших серцях світлу пам’ять про подвижників українського духу Миколу Григоровича Лисенка та Нелю Олексіївну Щербину. Вічна їм пам’ять і слава.

Щиро співчуваємо родині та друзям покійних, усій Україні, яка в цей драматичний час утратила ще двох патріотів.